Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2008 року у справі №2а-319/07 за ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та покладення на відповідача зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію у відповідності до вимог ст. 6 зазначеного Закону.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2008 року, позов задоволено частково.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська просить скасувати зазначені вище судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська та має статус "дитини війни", що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні № 156712 та має право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, що встановлені Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІУ від 18.11.2004 р. (2195-15) (далі - Закон № 2195-ІУ від 18.11.2004 р. (2195-15) )

Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена п.12 ст. 71 і ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) щодо призупинення дії положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3 частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтями 21, 22, пункту 1 частини 2 статті 92, частинами 1 та 2, 3 статті 95 Конституції України

Тобто, Верховна Рада України не має повноважень, при прийнятті Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Таким чином, після прийняття рішення Конституційного суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом.

З урахуванням наведених обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії позивачу в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська відхилити, а постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.