Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2008 року у справі №2а-44/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про визнання незаконною відмови в перерахунку пенсії, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та покладення на відповідача зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію у відповідності до вимог ст. 6 зазначеного Закону.

Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 14 квітня 2008 року позов задоволено частково.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2008 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Зобов'язано здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р. В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області просить скасувати зазначене вище судове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, позивачка є пенсіонеркою за віком та має статус "дитина війни".

Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена п.12 ст. 71 і ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) щодо призупинення дії положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3 частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтями 21, 22, пункту 1 частини 2 статті 92, частинами 1 та 2, 3 статті 95 Конституції України

Тобто, Верховна Рада України не має повноважень, при прийнятті Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Таким чином, після прийняття рішення Конституційного суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом.

З урахуванням наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії позивачу в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.