Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини А 3186

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини А 3186 про визнання дій протиправними,

У травні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення компенсації за речове майно. Вона зазначала, що проходила військову службу та наказом командира Військової частини А 1416 від 21 жовтня 2004 року її звільнено зі служби у запас. В порушення вимог ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", що гарантує матеріальне забезпечення, при звільненні зі служби їй не видано речове майно та не виплачено грошову компенсацію за не отримане речове майно. Також вказувала, що зазначена військова частина розформована, а її правонаступником є частина А 3186. Посилаючись на відмову відповідачів виплатити грошову компенсацію, просила стягнути з відповідачів на її користь компенсацію з урахуванням індексу інфляції в сумі 6722,20 грн.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2007 року позов задоволено частково. Поновлено строк звернення до суду, визнані протиправними дії Військової частини А 3186 щодо відмови виплатити ОСОБА_1. грошову компенсацію за неотримане речове майно до 11.03.2000 року та стягнуто з Військової частини А 3186 грошову компенсацію за речове майно в розмірі 2224,06 грн. В позові до Міністерства Оборони України відмовлено. Стягнуто з держави на користь ОСОБА_1. витрати по сплаті судового збору в суму 51 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року зазначену постанову суду першої інстанції скасовано. Визнано протиправними дії Військової частини А 3186 щодо відмови виплатити ОСОБА_1. грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 5176,90 грн. та зобов’язано Військову частину А 3186 виплатити ОСОБА_1. 5176,90 грн. за неотримане речове майно. Стягнуто з державного бюджету України на користь позивача 80,83 грн. судових витрат. В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Військова частина А 3186 порушує питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції. Посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального права, зокрема: на призупинення дії частини 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач проходила військову службу у Військовій частині А 1416, правонаступником якої в даний час є військова частина А 3186 та звільнена зі служби у запас 21 жовтня 2004 року.

При звільнені ОСОБА_1. не виплачено грошову компенсацію за не отримане речове майно за період до 11.03.2000 року в сумі 2224,06 грн. та з 11.03.2000 року по 21.10.2004 року – 2952,84 грн.

Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Дію частини 2 статті 9 вказаного Закону призупинено Законом України № 1459-ІІІ "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" (1459-14) (далі – Закон № 1459-ІІІ (1459-14) ). Закон набув чинності з 11 березня 2000 року.

З січня 2001 року набула чинності стаття 16 Закону України "Про Збройні Сили України", якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Закон не передбачав грошову компенсацію за неотримане речове забезпечення. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 (1444-2004-п) затверджене Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час. постанова набула чинності в день її прийняття.

Тобто грошова компенсація замість продовольчих пайків та речового майна були передбачені законодавством України в період з 20 грудня 1991 року по 11 березня 2000 року та з 28 жовтня 2004 року.

Позивача звільнено зі служби 21 жовтня 2004 року.

Враховуючи наведене, поновивши строк звернення до суду, суд першої інстанції правильно стягнув на користь позивача грошову компенсацію за не отримане речове майно за період до березня 2000 року в сумі 2224,06 грн, що зазначена відповідачем.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не врахував положень чинного законодавства та безпідставно задовольнив позов в повному обсязі.

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Військової частини А 3186 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року скасувати, постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2007 року залишити в силі.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, крім як за винятковими обставинами до Верховного Суду України у випадках, порядку та у строк, визначених статтями 237 – 239 КАС України (2747-15) .