К-12240/07 Про сплату компенсаційної виплати по догляду за престарілою людиною - 09.09.2009 Прийняття

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі –УПФ) України в місті Хуст та Хустському районі, Управління праці та соціального захисту населення (далі –УПСЗН) Хустської районної державної адміністрації про сплату компенсаційної виплати по догляду за престарілою людиною, проведення перерахунку пенсії та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 25 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 02 серпня 2005 року, -

У липні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до УПФ України в місті Хуст та Хустському районі, УПСЗН Хустської районної державної адміністрації про сплату компенсаційної виплати по догляду за престарілою людиною, проведення перерахунку пенсії та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову заявниця вказувала, що вона починаючи з лютого 1992 року і до 30.06.2000р. здійснювала догляд за своєю матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 24.12.2003р. встановлено факт її догляду за престарілою матір’ю починаючи з 05.02.1992р. до 11.10.1995р. і вказаний період зараховано до її трудового стажу.

Відповідно до даного рішення позивач просила здійснити їй компенсаційну виплату за вказаний період та зобов’язати пенсійний орган зробити перерахунок пенсії після включення періоду догляду за матір’ю, починаючи з 30.01.1999р. по 2004 рік та донарахувати суму 4721грн.

ОСОБА_1 зазначає, що пенсійний орган не вчинив таких перерахунків, чим порушено її право на належне пенсійне забезпечення та заподіяно моральну шкоди, просила суд позовні вимоги задовольнити, стягнувши крім того на її користь 1000грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 25.05.2005р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закрпатської області від 02.08.2005р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановленими по справі судовими рішеннями, ОСОБА_1 в порядку визначеному ЦПК України 1963 (1501-06) року звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення садами попередніх інстанцій норм матеріального права, просила вказані судові рішення скасувати.

Ухвалою Верховного Суду України від 16.04.2007р. касаційну скаргу зі справою передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку адміністративного провадження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2008р. за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до вимог п."є" ч.3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. ОСОБА_1 до стажу роботи зараховано час догляду за пенсіонеркою ОСОБА_2, встановлений рішенням Хустського районного суду від 24.12.2003р. з 05.02.1992р. до 11.10.1995р.

З моменту набрання чинності зазначеним рішенням суду (25.01.2004р.) позивачу проведено перерахунок трудової пенсії, трудовий стаж позивача збільшено з 18 років 10 місяців 25 днів до 22 років 7 місяців і відповідно збільшився розмір пенсії на 09,98грн.

Відхиляючи вимоги щодо сплати щомісячних компенсаційних виплат за період з 05.02.1992р. до 11.10.1995р., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих міркувань, і з чим вірно погодилася колегія суддів апеляційного суду, що згідно положень п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян" (832-96-п) щомісячні компенсаційні виплати установлено непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку. Зазначені щомісячні компенсаційні виплати призначаються і виплачуються органами праці та соціального захисту населення та фінансуються органами Пенсійного фонду.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, досягла 80-річного віку 11.10.1995р. і до цього часу позивач не мала права на щомісячні компенсаційні виплати, так як її мати не набула статусу престарілої людини.

Позивач ОСОБА_1 перестала бути непрацюючою працездатною особою з моменту набуття 55-річного віку (30.01.1999р.) та отримання права на трудову пенсію. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2004р. №558 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги" (558-2004-п) не має зворотної силу і не розповсюджувалась на час догляду за ОСОБА_2 за який позивач просить виплатити їй компенсацію.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач ОСОБА_1 не має права на щомісячні компенсаційні виплати за вказаний період, а лише має право на зарахування такого періоду до трудового стажу, що й було зроблено.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають нормам матеріального права та постановлені з дотриманням норм процесуального права, доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 КАС України, суд,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення .

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 25 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 02 серпня 2005 року – залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст. 235- 239 КАС України.