К-17618/07 Про визнання нечинним та скасування рішення сільської ради щодо надання земельної ділянки - 02.09.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2007 року у справі №АП-13/275 за позовом Першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України в особі його територіальних органів: Івано-Франківського обласного управління лісового господарства, Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" до Поляницької сільської ради Болехівського району Івано-Франківської області, треті особи - СПД ОСОБА_1, Управління екології та природних ресурсів, Управління з контролю за використанням та охороною земель, про визнання рішення нечинним, -

У грудні 2006 року Перший заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України в особі його територіальних органів: Івано-Франківського обласного управління лісового господарства, Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" до Поляницької сільської ради про визнання нечинним та скасування рішення ХХ сесії ІІІ скликання сільської ради від 15 січня 2002 року "Про надання земельної ділянки", яким затверджено проект відведення та надано громадянину ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 980 кв.м. для розміщення кафе на території комплексної пам’ятки природи загальнодержавного значення "Скелі Довбуша" Поляницького регіонального ландшафтного парку, які входять до Поляницького лісництва. Прокурор зазначав, що відповідач- Поляницька сільська рада не вправі була розпоряджатися спірною земельною ділянкою, так як ця земля відноситься до особливо цінних земель природно-заповідного фонду і знаходиться на території Поляницького лісництва Державного підприємства "Болехівське лісове господарство".

В процесі розгляду справи судами було залучено до участі у справі третіх осіб - СПД ОСОБА_1, Управління екології та природних ресурсів, Управління з контролю за використанням та охороною земель.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2007 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.

В касаційній скарзі СПД ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а постанову суду першої інстанції, як законну та обґрунтовану, залишити в силі.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини першої статті 3 КАС справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС). Земельним кодексом України (2768-14) та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

Згідно п.1ч.1ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка площею 0,98 га, яка оскаржуваним рішення Поляницької сільської ради виділена третій особі - СПД ОСОБА_1., знаходиться на території ландшафтного парку "Скелі Довбуша" в урочищі "Кедрина", який Постановою Ради Міністрів УРСР від 30.03.1981р. №145 включено до Переліку пам’яток природи загальнодержавного значення, та цей парк –пам’ятка знаходиться на території Поляницького лісництва.

Тобто, спірна земельна ділянка не є комунальною власністю територіальної громади Поляницької сільської ради, знаходиться на території Поляницького лісництва в урочищі "Кедрина", належить до природно-заповідного фонду і відноситься до категорії особливо цінних земель

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, які в свою чергу можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Згідно ч.1 ст. 4 цього Закону території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу, а тому спір щодо надання такої землі конкретній особі у користування є публічно-правовим, так як впливає на права та законні інтереси необмеженої кількості громадян.

Отже, суди попередніх інстанцій вірно розглянули дану справу за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Постановою Ради Міністрів УРСР від 30.03.1981р. №145 парк "Скелі Довбуша", який перебуває у веденні Болехівського лісокомбінату, включений до переліку пам’ятників природи республіканського значення та взятий під державну охорону.

Держуправлінням екологічної безпеки в Івано-Франківській області 03.10.1996р. Болехівському держлісгоспу, було видано Охоронне зобов’язання №20, яким Поляницький регіональний ландшафтний парк з метою збереження гірського масиву передано під охорону цього лісгоспу.

Однак, рішенням ХХ сесії ІІІ скликання Поляницької сільської ради від 15 січня 2002 року "Про надання земельної ділянки" затверджено проект відведення земельної ділянки площею 980 кв.м. із земель Болехівського держлісгоспу ОСОБА_1. для розміщення кафе.

Згідно ст.. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (2456-12) землі територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, а також землі природних територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природоохоронного та історико-культурного призначення. На землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Частиною 1 статті 9 цього Закону встановлено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися:

у природоохоронних цілях;

у науково-дослідних цілях;

в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;

в освітньо-виховних цілях;

для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Крім того, ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Матеріалами справи доведено, що спірна земельна ділянка площею 980 кв.м. відноситься до земель природно-заповідного фонду – пам’ятки природи загальнодержавного значення "Скелі Довбуша" та знаходиться під охороною Болехівського держлісгоспу, правонаступником якого є ДП "Болехівське лісове господарство".

Згідно ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В зазначених межах судом касаційної інстанції перевіряється законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень щодо дій суб’єкта владних повноважень, які є предметом спору у даній справі.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень про надання земельної ділянки щодо якої існує особливий режим охорони та використання, прийнято Поляницькою сільською радою з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а тому підставно задовольнив позов.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.