К-12460/07 Про визнанння неправомірними дій та скасування постанови державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження - 19.08.2009 Прийняття

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби (далі –ДВС) у Совєтському районі міста Макіївки Донецької області, третя особа –ОСОБА_2, про скасування постанови про порушення виконавчого провадження, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 13 лютого 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2007 року, -

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ДВС у Совєтському районі міста Макіївки Донецької області про визнанння неправомірними дії та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2006р. про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 36577грн.

В обґрунтування позову заявник вказував, що 01.12.2006р. він передав ОСОБА_2 суму боргу, про що отримав від неї розписку про відсутність майнових претензій у зв’язку з повним погашенням боргу. Того ж дня ОСОБА_2 подала до ДВС заяву про повернення виконавчого листа

№2-2127, виданого Совєтським районним судом міста Макіївки 04.01.2001р.

Незважаючи на це, 15.01.2007р. він отримав постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2006р. за вищевказаним виконавчим листом.

Посилаючись на ту обставину, що Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. №606-XIV (606-14) (далі – Закон №606-XIV (606-14) ) не передбачено можливості повторного надання до виконання виконавчого листа повернутого стягувачеві, ОСОБА_1 просив суд позов задовольнити.

Постановою Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 13.02.2007р. позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця ДВС у Совєтському районі міста Макіївки про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2006р. про примусове виконання виконавчого листа №2-2127 від 04.10.2001р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 36577грн. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 8,50грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.05.2007р. рішення суду першої інстанції змінено та виключено з його резолютивної частини припис щодо стягнення з ОСОБА_2 судового збору.

В касаційній скарзі третя особа –ОСОБА_2 просить скасувати постановлені по справі судові рішення з мотивів порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що рішенням Совєтського районного суду міста Макіївки від 04.10.2001р. стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 36577грн., видано виданий виконавчий лист №2-2127.

01.12.2006р. ОСОБА_2 звернулася до в.о. начальника ДВС у Совєтському районі міста Макіївки із заявою про повернення їй виконавчого листа №2-2127 від 04.10.2001р. про стягнення на її користь з ОСОБА_1 36577грн. без виконання.

Постановою державного виконавця від 01.12.2006р., затвердженою в той же день в.о. начальника ДВС у Совєтському районі міста Макіївки, виконавчий лист №2-2127 виданий 04.10.2001р. Совєтським районним судом міста Макіївки на підставі п.1 ст. 40 Закону №606-XIV повернуто стягувачу ОСОБА_2 за її письмовою заявою.

Постановою державного виконавця ДВС у Совєтському районі міста Макіївки Донецької області від 14.12.2006р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-2127 від 04.10.2001р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 36577грн., зобов’язано боржника добровільно виконати його до 21.12.2006р.

Визнаючи незаконною та скасовуючи постанову державного виконавця від 14.12.2006р., суди попередніх інстанцій виходили з того, що борг за виконавчим листом №2-2127 позивачем погашено. Приймаючи таке рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що третьою особою ОСОБА_2 було написано розписку про погашення боргу та нею відкликано виконавчий лист.

Колегія суддів вважає, що такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та не обґрунтованими. Кодексом адміністративного судочинства (2747-15) (далі – КАС) України (2747-15) у ст.ст.105 і 106 визначені певні вимоги, яким повинна відповідати адміністративна позовна заява.

Відповідно до ст.ст. 105, 106 КАС України, адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

У позовній заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Статтею 108 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, подаючи до суду першої інстанції адміністративний позов, не оплатив судовий збір.

Відповідно до ст.ст. 88, 89 КАС України, особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, скаргою за винятковими обставинами, заявою про перегляд справи за ново виявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно п.6 ч.4 ст. 160 КАС України окремим документом викладається ухвала про визначення розміру судових витрат.

Відкриваючи провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст. 106 КАС України.

Статтею 37 Закону №606-XIV передбачено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.

Визнаючи незаконною та скасовуючи постанову державного виконавця ДВС у Совєтському районі міста Макіївки про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2006р. про примусове виконання виконавчого листа №2-2127 від 04.10.2001р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 36577грн., суд першої інстанції виходив з того, що борг за вказаним виконавчим листом погашено.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця від 01.12.2006р., затвердженою в той же день в.о. начальника ДВС у Совєтському районі міста Макіївки, виконавчий лист №2-2127 виданий 04.10.2001р. Совєтським районним судом міста Макіївки на підставі п.1 ст. 40 Закону №606-XIV повернуто стягувачу ОСОБА_2 за її письмовою заявою.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 Закону №606-XIV виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві за письмовою заявою стягувача. При цьому, постанова про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем не виносилася, а тому ОСОБА_2 не позбавлена можливості повторного пред’явлення того ж виконавчого листа до виконання.

Зазначеним порушенням норм права, допущеним судом першої інстанції, апеляційний суд належної оцінки не надав.

За таких обставин, оскаржувані рішення судів не можна визнати законними і обґрунтованими.

У відповідності зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Неповне з'ясування апеляційним судом дійсних обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 КАС України щодо законності і обґрунтованості.

З огляду на вищезазначене, суди попередніх інстанцій в повному обсязі не проаналізували обставини справи та вирішили справу без належної перевірки доводів відповідача і третьої особи та без надання їм належної правової оцінки.

Таким чином, рішення судів не можуть вважатися обґрунтованими та законними, а тому вони підлягають скасуванню.

Оскільки для вирішення цього спору необхідно встановлювати нові обставини, які відповідно до ч.1 ст. 220 КАС України не може встановлювати суд касаційної інстанції, то справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відповідності із вимогами ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд,-

Касаційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити .

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2007 року та постанову Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 13 лютого 2007 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.