Про визнання неправомірними дії УМВС щодо відмови у наданні особі довідки про право довічного користування пільгами - Текст документа

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - УМВС в Полтавській області, МВС відповідно) про зобов'язання вчинити певні дії,

У травні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії УМВС в Полтавській області щодо відмови у наданні йому довідки про право довічного користування пільгами відповідно до статті 22 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 565-XII (565-12) ) та зобов'язати відповідача видати йому таку довідку згідно із зазначеним Законом станом на 1 березня 2012 року; визнати протиправними дії відповідача який передав управлінню праці та соціального захисту населення Гребінківської районної державної адміністрації (далі - РДА) інформації про нього як про особу, яка не має права на пільги, зобов'язати відповідача передати РДА інформацію про нього як про особу, яка має право на пільги.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що наказом начальника УМВС в Полтавській області на Південній залізниці (далі - УМВС на Південній залізниці) від 25 квітня 2008 року № 57 о/с його звільнено з посади начальника сектору кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Гребінка УМВС на Південній залізниці за власним бажанням на підставі підпункту «ж» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів РСР від 29 липня 1991 року № 114 (114-91-п) (у редакції, що була чинна на час спірних відносин; далі - Положення). На час звільнення зі служби він мав вислугу років у календарному обчисленні 17 років 4 місяці 15 днів, пільгове - 20 років 1 місяць і 10 днів. Зазначив також, що відповідно до статті 22 Закону № 565-XII він має право на пільги, а відповідач безпідставно відмовив йому у наданні довідки про право користування пільгами.

Гребінківській районний суд Полтавської області постановою від 2 липня 2012 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року, позов задовольнив виходячи із того, що звільнення працівника міліції за власним бажанням не позбавляє його права на користування пільгами, передбаченими статтею 22 Закону № 565-XII, а тому позивач, який має вислугу років, встановлену законом, має право на отримання пільг.

Вищий адміністративний суд України постановою від 6 листопада 2014 року рішення судів попередніх інстанцій скасував та прийняв нове: відмовив у задоволенні позову виходячи із того, що, незалежно від наявності умов для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 22 Закону № 565-XII, право на збереження установлених цим Законом пільг має лише працівник міліції, звільнений зі служби з підстав, визначених у статті 22 цього Закону, тобто за віком, хворобою або вислугою років.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 22 Закону № 565-XII. На обґрунтування заяви ОСОБА_1 додав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2009 року, яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданій до заяви ОСОБА_1 копії ухвали Вищого адміністративного суду України по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано статтю 22 Закону № 565-XII.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2009 року, яку додано на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, цей суд, погодившись із висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову, зазначив, що на час звільнення зі служби позивач мав відповідний вік і вислугу років для призначення пенсії, відповідно до пенсійного посвідчення пенсію йому призначено після звільнення та за вислугу років, а тому на позивача поширюються пільги, встановлені Законом № 565-XII (565-12) .

У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову та відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що право на збереження установлених Законом № 565-XII (565-12) пільг має лише працівник міліції, звільнений зі служби з підстав, визначених у статті 22 цього Закону, тобто за віком, хворобою або вислугою років.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що суд касаційної інстанції неоднаково застосував зазначені норми права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів виходить із такого.

Порядок та умови проходження служби в міліції згідно з частиною першою статті 18 Закону № 565-XII регламентуються Положенням.

У пункті 64 Положення закріплено перелік підстав для звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу зі служби в запас.

Частиною шостою статті 22 Закону № 565-XII визначено підстави, звільнення за якими передбачає право на збереження пільг, встановлених цим Законом, а саме за віком, хворобою або вислугою років, які відповідають підпунктам «а», «б» пункту 64 Положення.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ відповідно до підпункту «ж» пункту 64 Положення - за власним бажанням в запас, тобто не з підстав, передбачених частиною шостою статті 22 Закону № 565-XII.

Ураховуючи викладене вище, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що незалежно від наявності умов для призначення пенсії за вислугу років, перелік яких міститься у статті 22 Закону № 565-XII, право на збереження установлених Законом № 565-XII (565-12) пільг має лише працівник міліції, звільнений зі служби з підстав, визначених у статті 22 цього Закону, тобто за віком, хворобою або вислугою років.

Отже, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, про відсутність підстав для надання довідки про право довічного користування пільгами відповідно до вимог Закону № 565-XII (565-12) ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.