К-27577/09 Про визнання дій протиправними та стягнення допомоги - 28.10.2009 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги,

У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він відноситься до категорії "діти війни"та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за 2007 рік.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року позов задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправними. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. В межах сум бюджетних призначень виділених на дані цілі.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2009 року постанову суду першої інстанції змінено, виклавши абзац третій резолютивної частини в наступній редакції: "Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. з урахуванням виплачених сум".

У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить судове рішення скасувати, прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 народився у 1937 році, і відповідно до вимог ст. 1 Закону, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набув статусу "дитина війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивач зазначив відповідачем у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 (121/2001) , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно з п. 15 вказаного положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди дійшли висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області є належним відповідачем у справі.

Між тим, на думку колегії суду, до такого висновку суди дійшли без повного з’ясування всіх обставин.

Відповідно до абз. 5 п. 2.2. розд. 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року № 11-2 (z0581-02) (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .

Із змісту абз. 5 п. 2.2. розд. 2 Положення вбачається, що функції головних управлінь Пенсійного фонду України щодо призначення та перерахунку пенсії стосується лише осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .

Повноваження Головного управління Пенсійного фонду України щодо призначення та перерахунок пенсії іншим категоріям осіб Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не передбачені.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що абзац 5 пункту 2.2. розділу 2 Положення набрав чинності 24 березня 2008 року, тоді як вимоги позовної заяви охоплюють період з 09 липня 2007 року.

Відповідно до абз. 6 п. 2.2. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (z0441-02) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 року за № 209/14900 (z0209-08) , управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах відповідно до покладених на них завдань призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином за загальним правилом обов’язок щодо нарахування та виплати пенсії покладається саме на управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах.

Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах є юридичними особами, а тому відповідно до ст. 48 КАС України можуть бути відповідачами у справі.

Судами не було з’ясовано питання чи є Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області належним відповідачем у справі.

Згідно статті 52 КАС України тільки суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулись не до тієї особи, яка повинна відповідати за цим позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем, а судом першої інстанції в судовому засіданні дане питання не вирішувалось, то колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення судів - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 227, 230, 232 КАС України, суд

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року і постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2009 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.