ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
27 жовтня 2009 року м. Київ
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Співака В.І.
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Козаченку О.М., за участю позивача ОСОБА_1., представника управління Державної охорони України Шевчука О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2008 у справі за його позовом до управління Державної охорони України, Міністерства оборони України про зарахування навчання в Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою до загального строку військової служби та здійснення перерахунку грошового забезпечення,
встановила:
У квітні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління Державної охорони України, Міністерства оборони України про зарахування навчання в Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою до загального строку військової служби та здійснення перерахунку грошового забезпечення.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2007 позов ОСОБА_1. задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2008 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2008 скасувати, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2007 залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення суду першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1. навчався у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 21.08.1993 по 22.06.1996. В цей період Законом України "Про загальний військовий обов’язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (2232-12)
перебування на військовій службі вважалося і навчання у військово-навчальному закладі.
Позивач 07.03.2007 звернувся до управління Державної охорони України, Міністерства оборони України з проханням про зарахування навчання в Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 1993 року по 1996 рік до загального строку військової служби. Проте відповідачем 25.03.2007 йому було відмовлено у зв’язку з тим, що зазначений ліцей не має статусу військового.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що управління Державної охорони України необґрунтовано відмовило ОСОБА_1. в зарахуванні навчання з 21.08.1993 по 22.06.1996 в Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою до загального строку військової служби, оскільки цей ліцей був утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про реформу системи військової освіти (490-92-п)
" від 10.08.1992 № 490, відносився до системи військової освіти та знаходився в оперативному управлінні Міністерства оборони України, а також в цей період Законом України "Про загальний військовий обов’язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (2232-12)
перебування на військовій службі вважалося і навчання у військово-навчальному закладі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України "Про реформу системи військової освіти" від 10.08.1992 № 490 (490-92-п)
визначений вичерпний перелік учбових закладів в системі військової освіти, які в період з березня 1992 року по червень 1999 року мали статус військового ліцею, а Чернігівський ліцей згідно цього переліку не є військовим, а є лише ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою та належить до загальноосвітнього навчального закладу і не відноситься до військового навчального закладу.
З таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не може погодитися, оскільки відповідно до листа Департаменту військової освіти та науки Міністерства оборони України від 06.11.2006 № 263/5/3392 Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою в період навчання в ньому позивача мав статус військово-навчального закладу та входив до системи військової освіти Збройних Сил України.
Крім того, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України визначено загальні права та обов’язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов’язки посадових осіб, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Цим Статутом керуються також і навчальні заклади Збройних Сил України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2008 необхідно скасувати, так як вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2007 необхідно залишити в силі, так як вона є законною і обґрунтованою та постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної охорони України, Міністерства оборони України про зарахування навчання в Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою до загального строку військової служби та здійснення перерахунку грошового забезпечення – скасувати, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2007 – залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.І. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній