Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Костенка М.І.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Коваль Є.В.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.08.2007 року

та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2007 року

по справі № 2-16/210-2007 А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Декор"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про визнання нечинним рішення, -

В січні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн-Декор" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про визнання нечинними рішення про застосування фінансових санкцій №0005322303 від 17.11.2006 року та податкового повідомлення-рішення №0005912303/0 від 17.11.2006 року про стягнення штрафних санкцій в розмірі 496 000 грн.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.08.2007 року, позов задоволено; визнані нечинними спірні рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення ст. 111 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі –Закон №509), ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі Закон №481/95-ВР (481/95-ВР) ), ст.ст. 626, 655 Цивільного кодексу України, п.2.6 додатка до наказу ДПА України від 11.10.2005 року №441 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб’єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні", ст. 5 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (далі Закон № 98/96-ВР (98/96-ВР) ).

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.11.2006 року відповідачем проведено перевірку по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності ТОВ "Модерн-Декор", в результаті якої виявлені наступні порушення: невідповідність грошових коштів, вказаних в денному звіті та на місці проведення розрахунків (різниця –50 грн.), встановлено факт карткової гри в "Покер" на одному картковому столі протягом 247 днів (з 01.01.2006р. по 10.11.2006р.) без патенту, встановлений продаж шампанського –200г. і 20 цигарок без упаковки –шляхом безкоштовного надання споживачу (реалізація тютюнових виробів та алкогольних напоїв поштучно без ліцензії).

На підставі проведеної перевірки, відповідачем прийняті рішення №0005322303 від 17.11.2006 року про застосування фінансових санкцій до позивача в розмірі 5100грн. за порушення ч.6 ст. 15, ст. 15-3 Закону №481/95-ВР, а також податкове повідомлення-рішення №0005912303/0 від 17.11.2006 року про стягнення штрафних санкцій в розмірі 469 000 грн. за порушення ст.ст. 5, 8 Закону № 98/96-ВР.

Не погоджуючись з прийнятими податковою інспекцією рішеннями, ТОВ "Модерн-Декор" звернулось до суду з позовом про визнання їх нечинними.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з наступного.

З посиланням на визначення понять "роздрібна торгівля", згідно ст. 1 Закону №481/95-ВР та "договору купівлі-продажу", згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, суди зазначили, що в даному випадку продажу, як такого не було, тим більше, що в самому акті перевірки відображено про факт безплатної передачі шампанського та сигарет.

Оскільки в результаті проведеної перевірки не виявлено алкогольних та тютюнових виробів в приміщенні ТОВ "Модерн-Декор", а лише зафіксовано безоплатне розповсюдження, тому судами зроблено висновок про неправомірність дій відповідача стосовно прийняття рішення №0005322303 від 17.11.2006 року.

Судами вказано, що при перевірці позивачем були представлені торгові патенти №503510 та №503509. А також вказано, що посилання працівників податкової інспекції на те, що книгами УРО підтверджується проведення гри в "Покер" безпідставне, оскільки у вищевказаних книгах фіксується тільки ведення розрахункових операцій.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов’язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов’язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Судами попередніх інстанцій не досліджено в повній мірі доказів, наявних в матеріалах справи, зокрема актів попередніх перевірок позивача, з метою підтвердження або спростування висновку відповідача щодо факту здійснення діяльності ТОВ "Модерн-Декор" по наданню послуг гри у "Покер" на протязі 247 днів з 01.01.2006р. по 10.11.2006р.

Також, в процесі розгляду даної справи судами не було досліджено чи був наявний факт продажу горілчаних та тютюнових виробів, чи передавались вони безоплатно, оскільки, як зазначено судами, відповідачем під час перевірки був встановлений факт продажу 200г. шампанського та 20 цигарок "Парламент" без упаковки шляхом розповсюдження з безоплатним наданням їх споживачу, що саме по собі суперечить одне одному.

Крім того, в рішеннях судів зазначено про наявність у позивача на момент перевірки торгових патентів, однак вони відсутні в матеріалах справи, що унеможливлює встановлення обсягу правосуб'єктності позивача на момент виникнення спірних правовідносин.

З матеріалів справи не вбачається, на підставі яких доказів суди дійшли висновку про помилковість твердження відповідача щодо відображення в книгах УРО лише розрахунків за придбання фішок для гри в "Покер" та саме протягом 247 днів. А тому судам необхідно було витребувати та дослідити відповідні докази, зокрема книги УРО.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 –232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі задовольнити частково.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.08.2007 року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2007 року по справі № 2-16/210-2007 А скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 –238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .