ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" жовтня 2009 р. м. Київ К-16378/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого –судді Ліпського Д.В.
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.
розглянувши у порядку попереднього розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради про визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити певні дії за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2008 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради про визнання неправомірними дій щодо відмови у виплаті допомоги з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, та зобов’язання щомісячно виплачувати вказану допомогу по догляду за дитиною.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2008 року залишена без змін постанова Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2008 року, якою позов задоволено частково. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради виплатити позивачці допомогу по догляду за дитиною з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі визначеному _____________________________________________________________________________________________
Справа № К-16378/08
Головуючий у першій інстанції Белоусов Е.Ф.
Доповідач Ліпський Д.В
частиною 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення –без змін виходячи з наступного.
Судами встановлено, що позивачка є матір’ю малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, при звернені до відповідача із заявою про виплату їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною, їй було відмовлено.
Згідно частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"від 21.11.1992 року №2811-ХІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Частиною 1 статті 14 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Згідно з пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15)
призупинено на 2007 рік.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої інстанції з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції обґрунтовано посилались на рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07)
№ 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР)
(конституційності) положень статей 29, 36, частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7, 9, 2, 13, 14, 23, 29, 30, 39,41, 43, 44, 45, 46, статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"визнані такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 липня 2007 року дійшов висновку, що зупинення Законом України "Про державний бюджет України"інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, З частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частині 2 статті 92, частинам 1, 2, 3 статті 95 Конституції України.
Частиною 1 статті 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"встановлено, що прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років з 01 січня складає 434 грн., з 01 квітня - 463 грн., з 01 жовтня - 470 грн.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року –50 відсотками, з 01 січня 2009 року –75 відсотками, з 01 січня 2010 року –100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців.
Як вбачається з наведеного, законодавцем визначений розмір грошової допомоги, яка надається сім’ям з дітьми, а тому підстав для відмови у виплаті вказаної допомоги позивачці не має.
Отже, суди дійшли правильного висновку щодо неправомірності дій управління праці та соціального захисту населення Київського району Керченської міської ради про відмову у виплаті допомоги на дитину.
Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради залишити без задоволення, а постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради про визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та строки, передбачені статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський
СУДДІ : С.Є. Амєлін
М.І. Гурін
М.Г. Кобилянський
В.В. Юрченко