К-19103/08 Про зобов’язання вчинити дії - 22.10.2009 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2008 року у справі №2а-219/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради про зобов’язання вчинити дії, -

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради Кіровоградської області, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по щорічній допомозі на оздоровлення, яка передбачена ст. 48 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2008 року, позовні вимоги задоволено частково.

В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради просить скасувати зазначені судові рішення, як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування норм законодавства, які регулюють порядок та розміри виплат щорічної допомоги учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Так, позивач є особою, що постраждала внаслідок ліквідації катастрофи на ЧАЕС та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії

Управлінням праці та соціального захисту населення Олександрівської міської ради виплачена позивачу допомогу на оздоровлення у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів від 26 липня 1996 р. №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 (562-2005-п) .

Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент здійснення виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Разом з тим, ст..71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) зупинено дію статті 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. (v0a6p710-07) визнано неконституційним п.30 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальних заробітних плат.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3 частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтями 21, 22, пункту 1 частини 2 статті 92, частинами 1 та 2, 3 статті 95 Конституції України

Тобто, Верховна Рада України не має повноважень, при прийнятті Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про те, що з 09.07.2007р. у позивача виникло право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, як це визначено ст..48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради відхилити, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.