К-19453/08-С Про визнання відмови в призначенні пенсії неправомірною - 22.10.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонд у України в місті Києві про визнання відмови в призначенні пенсії неправомірною за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 29 травня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року,

Із зазначеним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду вересні 2006 року. Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем йому відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну технічну діяльність", у зв’язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посаді, яка відноситься до науково-технічної. Вважаючи відмову у призначенні пенсії неправомірною, просив зобов’язати відповідача призначити йому пенсію, як науковому працівнику та виплатити заборгованість по невиплаченій пенсії з урахуванням індексу інфляції, починаючи з 26 липня 2004 року.

Справа № К-19453/08

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_2

Доповідач Ліпський Д.В

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року залишено без змін постанову Шевченківського районного суду від 29 травня 2007 року, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що судами при розгляді справи не взято до ваги лист Департаменту науково-технологічного розвитку Міністерства освіти і науки України №15/05-333 від 22 березня 2007 року, в якому зазначено, що відповідно до Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №1 –наука "Звіт про виконання наукових робіт та науково-технічних робіт"затвердженої наказом Держкомстату України 28 листопада 2005 року №382 (z1495-05) , діяльність у галузі науково-технічної інформації, патентів ліцензій, стандартизації, метрології та контролю якості науково-технічного консультування та супутня діяльність, що сприяє впровадженню науково-технічних розробок у виробництві, інші види діяльності, що сприяють одержанню, поширенню та використанню наукових завдань належать до науково-технічних послуг. Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України (257-2004-п) "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"посада завідувача наукового підрозділу (відділення, відділу, комплексу) передбачена як посада, перебування на якій дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення –скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач з 1980 по 1988 роки працював у Дослідно-конструкторському технологічному бюро "Укрторгтехніка"на посадах:

- провідного інженера відділу стандартизації, метрології, нормо контролю;

- завідуючого відділом науково-технічної інформації;

- завідуючого відділом технічної документації.

26 липня 2004 року він звернувся до відповідача для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , однак йому було відмовлено, з тих підстав, що період роботи з 1980 по 1988 роки не може бути віднесений до науково-організаційної діяльності.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що діяльність у складі структурних підрозділів спрямованих на інформаційне забезпечення, економічне, метрологічне та інше забезпечення не може бути віднесено до наукової діяльності, оскільки її результатом не є інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань.

Однак приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог судами розглядався лише період роботи позивача з 1980 по 1988 роки, хоча позивач звернувся з позовом про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) за весь період його наукової діяльності. Отже, судами поверхньо розглянуті позовні вимоги.

Крім того, судами допущено неповноту з’ясування обставин у справі, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до статей 1, 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"підставами для призначення наукової пенсії, крім іншого, є науковий статус державної установи та підрозділу, де працював робітник, а також науковий (науково-технічний) характер діяльності самої особи.

Отже, наукова і науково-технічна діяльність (у всіх своїх формах або видах) може бути визнана такою лише у випадку, коли її результат відповідає зазначеним умовам закону і обов’язково містить елемент наукової новизни, зафіксований на носіях науково-технічної інформації чи у відповідній документації.

Науково-дослідна установа –це юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції посилався на лист Міністерства освіти і науки України №15/16-19 від 11 січня 2005 року, зокрема зазначив, що діяльність у складі структурних підрозділів, спрямованих на інформаційне забезпечення, економічне, метрологічне та інше забезпечення не може бути віднесено до наукової діяльності, оскільки її результатом не є інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань.

В той же час в зазначеному листі також зазначено, що належність структурних підрозділів до таких, що відповідно до статуту підприємства, установи, організації та положення про ці підрозділи займаються науковою (науково-технічною, науково-організаційною) діяльністю, має бути підтверджена відповідно до чинного законодавства додатковою інформацією про науковий характер його роботи.

Таким чином, належність підприємства, установи, організації до наукової визначається самою науково-дослідною установою і має бути підтверджена відповідними довідками.

Позивачем відповідачу була надана довідка, видана Закритим акціонерним товариством "Торгтехніка", (що є правонаступником Дослідно-конструкторського технологічного бюро "Укрторгтехніка") №108 від 18 червня 2004 року, з якої видно, що головним завданням Дослідно-конструкторського технологічного бюро "Укрторгтехніка" було виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт в галузі технічного обслуговування, ремонту і монтажу торговельної техніки. Обсяг науково-технічних робіт підрозділів, в яких працював позивач становив понад 80% від загального обсягу виконуваних робіт. За необхідності, відповідач міг зажадати та отримати від організації де працював позивач додаткову інформацію щодо характеру роботи позивача.

Взявши за основу висновок Міністерства освіти і науки суди невірно його розтлумачили та не дали належної оцінки доказам, що знаходяться в матеріалах справи.

Зазначені обставини не були враховані судами при визначені правомірності відмови відповідача в призначенні пенсії позивачу, відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) .

Приймаючи до уваги те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального та матеріального права, які істотно вплинули на повноту з’ясування фактичних обставин справи і могли призвести до неправильного її вирішення, рішення судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.