Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів – Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Гашицького О.В.

Мироненка О.В. (суддя –доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області про зобов’язання відповідача провести позивачу перерахунок призначеної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з фактичного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму на 2007 рік та провести її виплату за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року,

У лютому 2008 року позивачка звернулася в суд із позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації про зобов’язання відповідача провести позивачу перерахунок призначеної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з фактичного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму на 2007 рік та провести її виплату. Свої вимоги мотивує тим, що вона є матір"ю малолітньої дитини –сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Згідно з ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"від 01.01.1993 року (із наступними змінами та доповненнями, внесеними Законами України), їй як матері малолітньої дитини, що здійснює догляд за дитиною, повинна надаватися допомога в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом, проте, зазначена грошова допомога виплачувалась їй відповідачем у неповному розмірі, оскільки п.14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"зупинено на вказаний рік дію частини 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", що суперечить рішенню Конституційного Суду України № 6- рп/2007 від 09 липня 2007 (v0a6p710-07) року. Зазначеним рішенням визнані неконституційними положення п.14 ст. 71 Закону України "про державний бюджет України на 2007 рік"в частині зупинення на 2007 рік дії ч.1 ст. 12, ст. 15 та п.3 розділу V111 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім ям з дітьми" (2811-12) щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач, порушуючи вимоги вказаного Закону виплатив по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007 році не в повному обсязі. Просила зобов’язати відповідача провести їй перерахунок призначеної допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з фактичного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму на 2007 рік та провести її виплату.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача провести позивачці перерахування та виплату призначеної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з фактичного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із заявою про апеляційне оскарження судового рішення та із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд вірно зазначив про те, що позивачка є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та фактично здійснює за нею догляд.

Згідно вимог ст.ст. 13, 14 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.

Зі справи вбачається, що позивачка протягом 2007 року отримувала щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в таких розмірах: за квітень-серпень по 129,03 грн., за вересень, жовтень –по 134,45 грн., за листопад 140,05 грн., за грудень 144,10 грн., а всього на загальну суму 1 198,20 грн. що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації № 334 від 24.01.2008 року. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані неконституційними положення п.14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено дію ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно вимог ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2007 року 434 грн., з 1 квітня 2007 року –463 грн. з 1 жовтня 2007 року –470 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) .

Ухвалюючи рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач повинен був провести перерахунок та виплатити допомогу в розмірі, визначеному ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"після винесення Конституційним судом рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.