Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Степашка О.І., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника відповідача – Соколовській В.А.,

представника Генеральної прокуратури – Зарудяної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Івано–Франківську

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року

у справі № 25/596-А

за позовом заступника прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в місті Івано–Франківську

до Приватного підприємства "Солекс"

про стягнення податкового боргу, -

У жовтні 2006 року заступник прокурора м. Івано-Франківська звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ДПІ в м. Івано–Франківську до ПП "Солекс" про стягнення за рахунок активів на користь держави боргу в сумі 5 767, 39 грн.

Постановою господарського суду м. Києва від 21 листопада 2006 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року постанову господарського суду м. Києва від 21 листопада 2006 року скасовано.

В позові відмовлено повністю.

В касаційній скарзі ДПІ в м. Івано–Франківську, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року та залишити в силі постанову господарського суду м. Києва від 21 листопада 2006 року.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу ПП "Солекс", посилаючись на те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята у чіткій відповідності з чинними законодавством України, при повному та всебічному з’ясуванні обставин справи, доводи касаційної скарги є необґрунтованими, а вимоги безпідставними, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року – без змін.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача та представника Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що заборгованість відповідача з плати за торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу станом на день розгляду складає 5 767, 39 грн., що підтверджується довідкою позивача № 112 від 04 вересня 2006 року, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що у відповідача наявна переплата в розмірі 6 300, 00 грн., що врахована в рахунок плати за інші торгові патенти, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що ПП "Солекс" має 9 торгових патентів на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу (№ 351312, № 429205, № 429206, № 429207, № 429208, № 429209, № 429210, № 429211, № 429212). Ним була внесена плата за ці 9 торгових патентів за три квартали 2005 року.

30 серпня 2005 року відповідач подав до ДПІ в м. Івано–Франківську заяву від 26 серпня 2005 року № 20, в якій зазначив, що повертає торгові патенти № 351312, № 429205, № 429206, № 429207, № 429208, № 429209, № 429210, № 429211, № 429212 у зв’язку з реконструкцією грального залу "Бонус" по вул. Мазепи, 3.

В той же час, згідно вимог абзацу першого ч. 5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" відповідач до 15 вересня 2005 року мав здійснити плату в розмірі 6 300, 00 грн. за IV квартал 2005 року за торгові патенти на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу № 351306 - № 351311 в гральному залі "Бонус" по вул. Мазепи, 3.

Заявою від 26 серпня 2005 року № 21 відповідач просив позивача оплату за останній квартал дії дев’яти патентів, зданих згідно заяви від 26 серпня 2005 року № 20, зарахувати в рахунок плати за патенти за IV квартал 2005 року в гральному залі "Бонус" по вул. Мазепи, 3.

Відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб’єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Зазначені положення визначають, що при придбанні торгового патенту суб’єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. При цьому розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії, зменшується на суму одноразової плати у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці при придбанні торгового патенту.

Абзацом другим ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" передбачено, що суб’єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що видав його, а суб’єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Відповідач згідно вищезазначених вимог письмово повідомив в установлені строки позивача про припинення з IV картала 2005 року діяльності, що підлягає патентуванню, а тому сума одноразової плати в розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці, що була ним сплачена при придбанні торгових патентів № 351312, № 429205, № 429206, № 429207, № 429208, № 429209, № 429210, № 429211, № 429212, і яка мала зменшувати розмір плати за торговий патент, що підлягав внесенню в останній квартал їх дії (останній квартал дії торгового патенту № 351312 – І квартал 2009 року, останній квартал дії № 429205, № 429206, № 429207, № 429208, № 429209, № 429210, № 429211, № 429212 – ІІ квартал 2009 року), є надмірно сплаченою сумою вартості торгового патенту з урахуванням того, що плата за ІІІ квартал 2005 року відповідачем була внесена в повному обсязі, а тому ця сума в розмірі 6 300, 00 грн. могла враховуватись в рахунок його плати за торгові патенти на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу № 351306 - № 351311 в розмірі 6 300, 00 грн. за IV квартал 2005 року відповідно до абзацу другого підпункту 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Будь-яких рішень відносно задоволення чи не задоволення вимог заяви від 26 серпня 2005 року № 21 позивачем не приймались.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ в м. Івано–Франківську підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Івано–Франківську залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.