К-10178/09 Про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу - 14.10.2009 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим (далі - УПФ) про зобов’язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,

У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він відноситься до категорії "діти війни"та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив зобов’язати відповідачів нарахувати на його користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано УПФ здійснити донарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2007р. по 31.03.2007р. –у розмірі 95грн. щомісячно, за період з 01.04.2007р. по 30.09.2007р. –у розмірі 102,72грн. щомісячно, за період з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. –у розмірі 103,98грн. щомісячно. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70грн.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2009 року постанову суду першої інстанції змінено, резолютивну частину зазначеної постанови викладено в наступній редакції: "Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ здійснити донарахування та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідент. НОМЕР_1 щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, у т.ч. за період з 09 липня по 31 липня 2007 року –у розмірі 91,27 грн., за період серпень –вересень 2007 року у розмірі 102,72 грн., - щомісячно, за період жовтень –грудень 2007 року у розмірі 103,98 грн. –щомісячно". В інший частині постанову суду залишено без змін.

У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 народився у 1931 році, і відповідно до вимог ст. 1 Закону, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набув статусу "дитина війни".

Відповідно до положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Водночас, щодо такого його права на період 2006 року, то підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) від 19.01.2006 року. Однак такі умови не настали.

Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 01.01. 2007 року по 09.07.2007 року, позивач також не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.

В той же час, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність УПФ є протиправною.

За таких обставин, правильними є висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач в 2006 році та до 09.07.2007 року не мав права на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а має його лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 КАС підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Армянськ Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2008 року у незміненій частині та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 236 - 239 КАС України.