Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Брайка А.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06 листопада 2006 року

у справі № 09/3525а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові

про скасування податкового повідомлення-рішення

У липні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він мав право на плату за придбання торгового патенту за ставками, визначеними Законом України від 23 березня 1996 року №98/96 "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (далі - Закон України від 23 березня 1996 року №98/96), а не Законом про Державний бюджет на відповідний рік.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 29 серпня 2006 року повністю відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06 листопада 2006 року вищезазначену постанову суду першої інстанції скасовано в частині відмови у визнанні нечинним податкового повідомлення-рішення № 0010221511/0 від 08 червня 2006 року відносно визначення позивачу податкового зобов’язання з сплати вартості торгових патентів в розмірі 76500 грн. та прийнято нову постанову по справі, якою позовні вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись зі вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, а саме: частини третю та п’яту ст. 5 Закону України від 23 березня 1996 року №98/96, ст. 57 розділу V Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 27 листопада 2003 року № 1344-ІV (1344-15) , ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року № 2285-ІV, частину другу ст. 4 Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року № 2542-ІІІ.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в період з 13 лютого 2002 року по 01 квітня 2006 року позивачем придбано 152 торгових патенти на гральні автомати, 11 торгових патентів на столи для більярду, 1 торговий патент на стіл з кільцем рулетки та 4 торгових патенти на гральні столи для казино.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування плати за патенти, виходячи з підвищеної ставки у першому кварталі 2005 року, не підлягають задоволенню.

Суд касаційної інстанції погоджується з названими висновком суду апеляційної інстанцій з урахуванням наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено перевірку Чернігівської філії позивача про результати перевірки повноти внесення до бюджету плати за торгові патенти на деякі види підприємницької діяльності, за результатами якої складено Акт № 1/15-142 від 30 травня 2006 року (далі - Акт).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем п.п. 3, 5 ст. 5 Закону України від 23 березня 1996 року №98/96, а саме: неповне внесення плати за торгові патенти.

На підставі Акта прийнято податкове повідомлення-рішення, яким Позивачу визначено податкове зобов’язання у сумі 919152 грн. 75 коп.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України від 23 березня 1996 року №98/96 торговий патент придбавається суб’єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені в частині першій ст. 1 цього Закону, в тому числі надання послуг в сфері грального бізнесу.

Пунктом 4 статті 5 Закону України від 23 березня 1996 року №98/96 визначено, що термін дії торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців.

Відповідно до абз. 2 п. 5 ст. 5 Закону України від 23 березня 1996 року №98/96 під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проводив оплату вартості торгового патенту щоквартально та не скористався правом здійснити попередню оплату за весь термін його дії у 2004 році, в зв’язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що не використання позивачем зазначеного права не звільнило його від обов’язку додаткового внесення вартості торгового патенту в зв’язку з його збільшення у зазначеному році.

Крім того, Законом України № 2505-ІV від 25 березня 2005року (2505-15) "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) та деяких законодавчих актів України" (далі - Закон України № 2505-ІV від 25 березня 2005року (2505-15) ) збільшено на 2005 рік вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, встановлену частиною третьою ст. 5 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96. Закон України № 2505-ІV від 25 березня 2005року (2505-15) набрав законної сили в день його опублікування, тобто 31 березня 2005 року, а відтак, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що саме із зазначеної дати підлягає застосуванню збільшена вартість торгового патенту, тому ним правомірно скасовано та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0010221511/0 від 08 червня 2006 року в частині донарахування позивачу за І квартал 2005 року плати за торгові патенти у сумі 76500 грн.

Згідно п. 5 ст. 5 Закону України від 23 березня 1996 року №98/96 оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

А відтак, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що внесені Законом України № 2505-ІV від 25 березня 2005року (2505-15) зміни щодо збільшення вартості оплати торгового патенту повинні застосовуватися лише в наступному податковому періоді, тобто в другому кварталі 2005 року.

Також колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що внесені до Закону України від 23 березня 1996 року №98/96 зміни щодо вартості торгового патенту Законом України від 27 листопада 2003 року №1344-ІV "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) та Законом України від 23 грудня 2004 року № 2285-ІV "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) є обов'язковими для виконання та тягнуть юридичні наслідки для суб'єктів правовідносин, яких вони стосуються, оскільки неконституційними вони не визнавались.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, якою визнано податкове повідомлення-рішення № 0010221511/0 від 08 червня 2006 року частково нечинним, а саме в частині донарахування недоплачених сум вартості торгового патенту у першому кварталі 2005 року за підвищеною Законом України № 2505-ІV від 25 березня 2005року (2505-15) ставкою.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства, і такі висновки є правомірними та обґрунтованими.

Згідно з частиною 3 статті - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові відхилити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06 листопада 2006 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України (2747-15) .