Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашко О.І.

при секретарі: Савченку А.В.

за участю представників:

позивача: неявка

відповідача: Бевзи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 10 липня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2006 року

у справі № 11/248-А

за позовом Закритого акціонерного товариства "Корпорація Енерготрансінвест"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання нечинним наказу, направлення, зобов’язання утриматися від вчинення дій

У червні 2006 року Закрите акціонерне товариство "Корпорація Енерготрансінвест" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним наказу, направлення, зобов’язання утриматися від вчинення дій.

Постановою Господарського суду м. Києва від 10 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2006 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано нечинним Наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 337 від 31 травня 2006 року щодо здійснення позапланової перевірки Закритого акціонерного товариства "Корпорація Енерготрансінвест"; визнано нечинним Направлення № 498/23-9 від 31 травня 2006 року на проведення позапланової документальної перевірки Закритого акціонерного товариства "Корпорація Енерготрансінвест".

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення цими судами норм матеріального права у даній справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05 грудня 2005 року заступником прокурора Автономної Республіки Крим, старшим радником юстиції Домниковим А.М. було порушено кримінальну справу по факту ухилення від сплати податків посадовими особами позивача за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

21 грудня 2006 року старшим слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції ДПА в АР Крим майором податкової міліції Соловйовою Л.В. було прийнято Постанову про призначення позапланової документальної перевірки Закритого акціонерного товариства "Енерготрансінвест" (далі - Постанова).

31 травня 2006 року на підставі зазначеної Постанови слідчого органу відповідачем було видано Наказ № 337 щодо здійснення позапланової перевірки Закритого акціонерного товариства "Енерготрансінвест" та Направлення № 498/23-9 на її проведення.

Відповідно до пункту першого частини першої ст. 11 Закону України № 509-XII від 04 грудня 1990 року "Про державну податкову службу в Україні" (далі – Закон України № 509-XII від 04 грудня 1990 року (509-12) ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно з частиною тринадцятою статті 111 Закону України № 509-XII від 04 грудня 1990 року обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

Перевірки платників податків органами податкової міліції проводяться у порядку, встановленому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" (2135-12) , Кримінально-процесуальним кодексом України (1001-05) , іншими законами України.

Відповідно до частини третьої статті 66 Кримінально-процесуального кодексу України у передбачених законом випадках особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі доручити підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, провести оперативно-розшукові заходи чи використати засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі.

Частинами третьою, п’ятою статті 114 Кримінально-процесуального кодексу України слідчий по розслідуваних ним справах вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукних та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для органів дізнання обов'язковими.

Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Як зазначалось вище, підставою для прийняття Наказу № 337 щодо здійснення позапланової перевірки Закритого акціонерного товариства "Енерготрансінвест" стала Постанова слідчого органу.

Однак, як вбачається із змісту Постанови, нею не було визначено конкретного органу, на який було б покладено обов’язок провести позапланову перевірку позивача.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку відносно того, що посилання відповідача на Постанову слідчого як на підставу для прийняття Наказу № 337 щодо здійснення позапланової перевірки Закритого акціонерного товариства "Енерготрансінвест" та видачу Направлення № 498/23-9 на її проведення є необґрунтованим та таким, що прийнято з перевищенням наданих йому законом повноважень.

Крім того, судами встановлено, що податковий орган вже проводив виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 липня 2003 року по 30 червня 2005 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зроблених у повній відповідності з названими нормами матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 10 липня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України (2747-15) .