Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

У травні 2006 року ЗАТ "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" звернулось з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови від 04.02.2006 №72\9 та зобов’язання відкрити виконавче провадження з примусового виконання емітованого ТОВ "Юкотан-Північ" простого векселя від 20.12.2004 №3226583168 на суму 1000000 (один мільйон) гривень, опротестованого згідно Акту про протест векселя про неоплату від 21.12.2005 за реєстровим № 920к.

Постановою Господарського суду м. Києва від 08.11.2006, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що винесена державним виконавцем постанова про відмову у відкриті виконавчого провадження №72/9 від 04.02.2006 відповідає вимогам чинного законодавства та, крім того, позивачем не дотримано правил підвідомчості виконання рішень.

Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів ЗАТ "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального права скаржник ставить питання про скасування постанови Господарського суду м. Києва від 08.11.2006 та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 та просить винести нове рішення про задоволення позовних вимог.

Так, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції при розгляді адміністративної справи проігнорував положення ст. 8 Закону України "Про обіг векселів в Україні" №2374-111 від 05.04.2001, п. 3 Указу Президента України "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні" №932/98 від 23.08.1998 (932/98) , Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів" №01-8/480 (v_480800-01) від 20.04.2001. Відповідно до зазначених нормативних актів слідує, що опротестований у встановленому законом порядку вексель є виконавчим документом, а тому постанова відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України №72/9 від 04.02.2006 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження є незаконною.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 23.01.2006 ЗАТ "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" звернулось до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою №1/06-04/05 від 17.01.2006 про прийняття до виконання емітованих ТОВ "Юкотан-Північ" та належним чином опротестованих простих векселів №№ 3226583163, 3226583168, 3226583166, 3226583162, 3226583165 на загальну суму 12867500 гривень, держателем яких є Позивач.

Постановою №72/9 від 04.02.2006 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби в задоволенні заяви Позивача про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання емітованого ТОВ "Юкотан-ПІвніч" простого векселя №3226583168 від 20.12.2004 на суму 1 000 000 гривень та опротестованого згідно акту про протест векселя про неоплату № 920к від 21.12.2005 відмовлено. Постанова була мотивована тим, що ЗАТ товариство "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" не пред'являло до виконання визначений законом виконавчий документ, що у відповідності до п.2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції чинній на момент винесення спірної постанови, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача (в даному випадку - позивача) або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді: 3) в інших передбачених законом випадках.

В пункті 5 ст. 18-1 Закону, яка діяла на той час, було встановлено, що виконавчими документами, зокрема, є виконавчі написи нотаріусів.

Цей перелік виконавчих документів є вичерпним і такий документ як вексель, опротестований нотаріусом, у вказаному переліку відсутній.

Згідно з вимогами п. 2 ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі неподання виконавчого документа про виконання рішення, зазначеного у статті 18-1 цього Закону

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що позивачем не було надано відповідачу виконавчий документ.

Відповідно до пункту 288 розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 (z0283-04) виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та інші).

При цьому, вексель, опротестований нотаріусом, є підставою для вчинення на ньому виконавчого напису в порядку вимог пункту 293 цієї Інструкції (пункт 302 розділу 33 вищезазначеної Інструкції).

Крім того у відповідності до ст. 34 Закону України "Про нотаріат" вчинення виконавчого напису та вчинення протесту векселів є різними нотаріальними діями.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20-1 Закону України "Про виконавче провадження" на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби покладається виконання рішень, за якими стягненню підлягає сума боргу від десяти та більше мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті.

Державний виконавець згідно зі ст.24 названого Закону та п.3.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 (z0865-99) , зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбачених цим Законом, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Позивач звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з порушенням правил підвідомчості виконання рішень, оскільки на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби покладається виконання рішень, за якими стягненню підлягає сума боргу від десяти та більше мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті. Як встановлено судом, сума опротестованого векселя №3226583168 від 20.12.2004 становить менше десяти мільйонів гривень.

Згідно зі ст. 24 Закону та п.3.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 (z0865-99) , державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З огляду на те, що позивач звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без подання виконавчого документа про виконання рішення, зазначеного у статті 18-1 Закону України "Про виконавче провадження", а також без дотримання підвідомчості виконання, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що постанова відповідача про відмову у відкритті виконавчого провадження відповідає вимогам чинного законодавства.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 08.11.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.