Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів – Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя –доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України в Чернігівській області, головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2007 року, -

У грудні 2006 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління МВС України в Чернігівській області, головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірним дій відповідача при перерахунку пенсії, зобов’язання перерахувати пенсію за період з 01.01.2005 року, з урахуванням доплат і надбавок, пов’язаних з виконанням службовий обов’язків у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, які не ввійшли до його пенсії, а саме: процентної надбавки за особливі умови служби 50% - 62-50 грн., доплати до посадового окладу –118-80 грн., доплати за роботу у нічний час –38-16 грн. доплати за особливо шкідливі умови праці –45-47 грн., 33,3% премії вказаних доплат та надбавок –39-85 грн., які ввійшли до складу грошового забезпечення, однак до розрахунку пенсії не були включені.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 березня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2007 року апеляційну скаргу позивача задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач з 04.08.1994 року по 19.12.2002 року перебував на військові службі у військові частині 3041 (по охороні ЧАЕС). Наказом МВС України від 30 квітня 1992 року № 027 військова частина 3031 перейменована в військову частину 3041. Штаб військової частини дислокується в м. Славутичі Київської області, яка виконувала службові обов"язки безпосередньо на Чорнобильській АЕС. В зв"язку з цим крім основного грошового забезпечення ОСОБА_1 щомісячно отримував додаткові доплати, пов"язані з виконанням службових обов"язків у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України "Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні безмовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів"№ 137 від 07.02.2000 р., які носили постійний характер, а саме : надбавки за особливі умови служби 50% - 62,50 грн.; доплата до посадового окладу –118,80 грн.; доплата за роботу в нічний час –38,16 грн.; доплата за особливо шкідливі умови праці –45,47 грн.; премії у розмірі 33% від доплат та надбавок –39,85 грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вірно керувався ч.2 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в якій зазначено, що якщо пенсіонер згодом додасть додаткові документи, які дають право на подальше її підвищення, то пенсія перераховується за нормами цього закону.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що перерахунок проводиться за минулий час, але не більше як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію зазначеного закону.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.