Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

При секретарі судового засідання: Коваль Є.В.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової адміністрації Запорізькій області

на ухвалу Апеляційного суду у Запорізької області від 16.05.2007 року

по справі № 22а-892 (2а-164)

за позовом Державної податкової адміністрації Запорізькій області

до ОСОБА_1

третя особа Державний реєстратор виконавчого комітету Запорізької міської ради

про визнання нечинним статуту, запису про проведення державної реєстрації, свідоцтва платника ПДВ, первинних бухгалтерських та фінансових документів

Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 21.07.2006 позов ДПА у Запорізькій області задоволено: визнані нечинними статут, запис про проведення державної реєстрації, свідоцтво платника ПДВ, всі первинні бухгалтерські і фінансові документи ТОВ "Пепела" з 06.05.2006.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 16.05.2007 постанову Василівського районного суду Запорізької області від 21.07.2006 скасовано, провадження у справі закрито через непідсудність цього спору місцевому загальному суду як адміністративному суду.

Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційного суду, ДПА у Запорізькій області оскаржила його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16.05.2007 та залишити в силі постанову Василівського районного суду Запорізької області від 21.07.2006.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно пункту 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. № 509-ХІІ зі змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою /позовною заявою/ про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Матеріалами справи підтверджується, що позов до ОСОБА_1 про визнання нечинними статуту ТОВ "Пепела" з моменту реєстрації 06.05.2006, запису про проведення державної реєстрації вказаного підприємства, свідоцтва платника податку на додану вартість цього ж підприємства за № 11267003 з моменту внесення до реєстру платників податку на додану вартість 17.05.2006, первинних бухгалтерських і фінансових документів з реквізитами ТОВ "Пепела" пред'явлений ДПА у Запорізькій області 13 липня 2006 року, тобто в період дії Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. № 755-ІV (755-15) .

За змістом статей 22, 38 зазначеного Закону з підстав, передбачених цим Законом, зокрема з підстави визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.

При цьому з Прикінцевих положень розділу VІІ цього ж Закону випливає, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 липня 2004 року, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

А відтак, положення пункту 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, частини 6 статті 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов законного висновку, що заявлену позивачем вимогу про визнання нечинним запису про проведення державної реєстрації ТОВ "Пепела", яка фактично є вимогою про скасування державної реєстрації зазначеного підприємства, слід розцінювати як вимогу про припинення юридичної особи, яка в свою чергу відповідає повноваженням органу державної податкової служби і внаслідок цього компетенції адміністративних судів.

При цьому правильним є і висновок апеляційного суду про те, що зазначену позовну вимогу суду слід розглядати з урахуванням того, що відповідачем у справі про припинення юридичної особи є юридична особа, а не її учасники /засновники/, оскільки учасники в порядку, встановленому законом та установчими документами, входять до складу вищого органу юридичної особи.

Дійшовши таких висновків, суд, однак, не звернув увагу, що згідно з частиною 1 статті 52 КАС України суд, встановивши, що з адміністративним позовом звернулися не до тієї особи, яка повинна відповідати за таким позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем, якщо це не потягне зміни підсудності адміністративної справи. У разі ж неможливості здійснення процесуальної заміни відповідача суд повинен вирішувати спір за наявного у справі відповідача.

Порушення судом апеляційної інстанції статей 17, 157 КАС України в частині позовних вимог про визнання нечинним запису про проведення державної реєстрації ТОВ "Пепела" призвело до постановлення незаконної ухвали, а відтак відповідно до частини 1 статті 227 КАС України є підставою для скасування цієї ухвали у відповідній частині з направленням справи до суду апеляційної інстанції для нового судового розгляду в цій частині позовних вимог.

При розгляді вимог ДПА у Запорізькій області про визнання нечинними статуту, свідоцтва платника ПДВ, первинних бухгалтерських і фінансових документів ТОВ "Пепела" суду апеляційної інстанції, так само як і суду першої інстанції, слід було виходити з того, що такі вимоги не могли бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу зокрема статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" статут, свідоцтво платника ПДВ, первинні документи суб'єкта господарювання підлягають правовій оцінці в справі з іншими позовними вимогами, зокрема у справі про припинення юридичної особи. Визнання зазначених документів нечинними законом не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання нечинними статуту, свідоцтва платника ПДВ, первинних бухгалтерських документів підприємства розгляду не підлягають. Висновок суду про невідповідність цих документів вимогам чинного законодавства має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення. Крім того, звернення до суду з адміністративним позовом про визнання нечинними вказаних документів не передбачено Законом України "Про державну службу в Україні" (3723-12) та іншими законами як спосіб виконання органами державної податкової служби покладених на них законом функцій або як спосіб реалізації законних повноважень.

Відтак, ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 16.05.2007 в частині закриття провадження у справі щодо вимог про визнання нечинними статуту, свідоцтва платника ПДВ, первинних бухгалтерських та фінансових документів ТОВ "Пепела" підлягає залишенню без змін з мотивів, наведених в цій ухвалі.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Запорізькій області задовольнити частково, скасувати ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16.05.2007 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання нечинним запису про проведення державної реєстрації ТОВ "Пепела".

Справу в цій частині позовних вимог направити до суду апеляційної інстанції для нового судового розгляду.

В іншій частині ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16.05.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.