Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді: Сороки М. О.,

Суддів: Лиски Т. О.,

Мироненка О. В.,

Чумаченко Т. А.,

Весельської Т. Ф.,

При секретареві - Возній І. П.,

З участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_3., представника відповідача ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_4. та її представника ОСОБА_6.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2до Сокальської міської ради, третя особа - ОСОБА_4, про визнання нечинними рішень, касаційне провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Сокальської міської ради і ОСОБА_4 на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 02 липня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2007 року, -

У жовтні 2006 рокуОСОБА_2 звернувся до Сокальського районного суду Львівської області з позовом до Сокальської міської ради, третя особа - ОСОБА_4., про визнання нечинними рішення Сокальської міської ради № 283 від 07.09.2005 "Про підготовку містобудівного обґрунтування розташування індивідуального житлового будинкуОСОБА_4рішення № 171 від 23.03.2006 "Про надання дозволу ОСОБА_4на виготовлення проекту прибережно-захисної смуги на зменшення її до 50 м" та рішення виконкому Сокальської міської ради № 225 від 18.05.2006 про затвердження даного проекту, а також рішення 3 сесії 5 скликання Сокальської міської ради від 24.10.2006 "Про затвердження містобудівного обґрунтування земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво та дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_4

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 02 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2007 року, позов задоволено частково. Визнано нечинними п. 1 рішення 22 сесії 4 скликання Сокальської міської ради № 471 від 23.03.2006 про надання дозволу на виготовлення проекту зміни прибережної захисної смуги р. Західний Буг на зменшення її до 50 м для будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4, яка проживає АДРЕСА_3 ; п. 1 рішення виконавчого комітету Сокальської міської ради № 225 від 18.05.2006 про затвердження проекту "Прибережна смуга ріки Західний Буг в АДРЕСА_2 згідно з яким ширину прибережної захисної смуги вздовж р. АДРЕСА_1зменшити до 50 метрів"; п.1, п.2 та п. 3 рішення 4 сесії 5 скликання Сокальської міської ради № 168 від 24.10.2006 про затвердження містобудівного обґрунтування вибору земельної ділянки площею 0,06 га поАДРЕСА_1для будівництва індивідуального житлового будинку; про затвердження рішення виконавчого комітету № 225 від 18.05.2006 про зміну прибережної захисної АДРЕСА_1про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4, яка проживає в м. АДРЕСА_4 0,03 га в оренду для ведення селянського господарства АДРЕСА_1ОСОБА_4, яка проживає АДРЕСА_4 У визнанні нечинним рішення 19 сесії 4 скликання Сокальської міської ради № 283 від 07.09.2005 про надання дозволуОСОБА_4 на виготовлення містобудівного обґрунтування можливості розташування індивідуального житлового будинку на земельній ділянці між будинкамиАДРЕСА_1з врахуванням земельних ділянок, від яких відмовилися ОСОБА_8. і ОСОБА_9 - відмовлено.

У касаційній скарзі на вказані судові рішення Сокальська міська рада ставить питання про їх скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та закриття провадження у справі.

ОСОБА_4. у своїй касаційній скарзі на рішення судів попередніх інстанцій просить їх скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

ОСОБА_2 надав заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_4., в якому просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до наступних висновків.

Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.

Проте, з таким висновком судів погодитись не можна, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 того самого Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що сільська рада має право розпоряджатися землями територіальної громади, з чого випливає, що при здійсненні повноважень власника землі сільська рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у пункті 1 частини 1 статті 17 КАС України, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору дарування від 04.09.1996 позивачу належить на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1Згідно з генеральним планом міста Соколя станом на 1952 рік за даним будинком була прикріплена земельна ділянка загальною площею 1764 7 кв. м. У вказаному розмірі земельною ділянкою користувалася його родина. З 2005 року на частину вказаної земельної ділянки між будинками АДРЕСА_1 площею 835 кв. м претендує ОСОБА_4. Спірною земельною ділянкою без укладення договору оренди чи виділення землі ОСОБА_4. користувалася як городом разом з ОСОБА_8. та Сметанніковою. Рішенням сесії Сокольської міської Ради № 283 від 07.09.2005 надано дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення проектів розташування житлового будинку на вказаній земельній ділянці, а рішенням № 171 від 23 березня 2006 року надано дозвіл на виготовлення проекту прибережно-захисної смуги на зменшення її до 50 метрів, який затверджено рішенням виконкому № 225 від 18 травня 2006 року.

Отже, між особами, які беруть участь у справі, існує спір про право власності на вищезазначену земельну ділянку, який повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а тому орган місцевого самоврядування в цих відносинах виступає як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень. Прийняття зазначеним органом рішення не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 157, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Сокальської міської ради задовольнити, а касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 02 липня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2007 року скасувати.

Провадження у справі в порядку адміністративного судочинства закрити.

Роз'яснити позивачеві, що розгляд даної справи повинен здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.