Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Смоковича М.І.,

Горбатюка С.А.,

Весельської Т.Ф.,

Мироненка О.В.,

Чумаченко Т.А.

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1до Київської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 22 листопада 2006 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2007 року, -

У серпні 2006 року ОСОБА_1. пред'явила в суді позов до Київської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності щодо розгляду її заяви від 15 червня 2006 року про приватизацію земельної ділянки, що перебуває в її користуванні, та зобов'язання розглянути цю заяву.

Відповідач позов не визнав, посилаючись, що Київська міська рада, розглянувши звернення ОСОБА_1., перенаправила його за належністю до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке й надало ОСОБА_1. відповідь від 12 липня 2006 року № 03-16/18895 на нього.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 22 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено. Бездіяльність Київської міської ради визнано неправомірною та зобов'язано розглянути на пленарному засіданні заяву ОСОБА_1. від 15 червня 2006 року про приватизацію земельної ділянки, площею 0,19 га, по вулиці АДРЕСА_1, землекористувачем якої вона є.

Рішення судів мотивовані тим, що Київська міська рада, в порушення вимог статті 118 Земельного кодексу України та статті 15 Закону України "Про звернення громадян", не розглянула питання приватизації земельної ділянки, площею 0,19 га, порушене перед нею позивачем.

В обґрунтування касаційної скарги Київська міська рада посилається на невірне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою відсутність у ОСОБА_1. документів, що підтверджують її право користування земельною ділянкою з метою ведення садівництва, а тому земельна ділянка по вулиці АДРЕСА_1 належить до земель державної або комунальної власності.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що на підставі договору дарування від 1 жовтня 1992 року ОСОБА_1. є власником домоволодінняАДРЕСА_1та землекористувачем земельної ділянки, на якій воно розташоване, відповідно до пункту 5 постанови Верховної Ради Української РСР "Про порядок введення в дію Земельного кодексу (2768-14) Української РСР" від 18 грудня 1990 року та статті 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) від 25 жовтня 2001 року.

Питання приватизації указаної земельної ділянки, поставлене нею в заяві від 15 червня 2006 року, на пленарне засідання Київською міською радою не виносилося.

Частинами першою та другою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, що перебуває в його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань) відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про звернення громадян" зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Як вбачається з заперечень ОСОБА_1. на касаційну скаргу, відповідачем фактично виконано рішення суду - рішенням Київської міської ради від 24 травня 2007 року № 697/1358 їй надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки, площею 0,10 га, по вулиці АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка також надала їй дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення садівництва за цією ж адресою.

За таких обстави, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судових рішень.

Керуючись статтями - 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Київської міської ради відхилити, а постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 22 листопада 2006 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.