Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Степашка О.І.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Бердянської МДПІ на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.03.2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.07.2005 року по справі № 3/75 за позовом ЗАТ "Берті" до Бердянської МДПІ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Бердянське міське управління земельних ресурсів про визнання недійним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 31.03.2005 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.07.2005 року, позовні вимоги ЗАТ "Берті" до Бердянської МДПІ, про визнання недійним податкового повідомлення-рішення задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001012320/0 від 05.07.2004р. в сумі 48488,78 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 26,07.2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 23.11.2005 року на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) направив її до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Бердянська МДПІ просить скасувати судові рішення та постановити нове – про відмову в позові посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення – без змін з огляду на наступне.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0001012320/0 від 05.07.2004р., яким позивачу нараховано основного платежу із земельного податку в сумі 33019,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 16510,00 грн., стали результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ "Берті" за період з 01.04.2002р. по 01.01.2004р., які були закріплені в акті №138/23-211/00152359 від 05.07.2004 року.

За процедурою адміністративного узгодження податкового зобов’язання скарги платника податків залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0001012320/0-без змін.

В акті перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення, податковий орган, зокрема, зазначав, що підприємство станом на 31.12.2003 р. має в землекористуванні земельні ділянки загальною площею 23675 м. кв., які надані у постійне користування, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею.

Грошова оцінка земель м. Бердянська проведена Київським НДПІ містобудування в 1998 р. і затвердженням рішенням Бердянської міської ради народних депутатів від 29.04.1999 р. № 19 та № 11 від 21.01.2002 р. відповідно до ст. 23 Закону України "Про плату за землю".

Рішенням Бердянської міської ради народних депутатів № 11 від 21.01.2002 р. затверджено грошову оцінку земель м. Бердянська і визначено базову вартість землі в розмірі 31,194 грн. за 1 кв. м. без урахування коефіцієнта індексації 1,8 для розрахунку вартості земельних ділянок.

Рішенням Бердянського міськвиконкому від 06.09.1999 р. №807 позивачу надані в постійне користування земельна ділянка площею 21975 кв. м за адресою вул. Франка – вул. Новоросійська, 2/40 для розміщення та експлуатації підприємства. Тобто земельна ділянка віднесена до земель промисловості. Згідно грошової оцінки земель міста Бердянська коефіцієнт функціонального використання для земель промисловості складає 1,2.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. №783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель" (783-2000-п) та листа Держкомзема України від 10.01.2002 р. №14-22/6-186 коефіцієнт індексації визначається виходячи з добутку наступних коефіцієнтів: 1,703 х 1,059 х 1,006 х 1,127 х 1,182 х 1,02 = 2,465. Таким чином, грошова оцінка земельних ділянок на 2003 рік складає:

- Землі промисловості, вул. Франка-вул. Новоросійська,2/40 -7112538,31грн.

- Розміщення та обслуговування складських приміщень, вул. К. Лібнехта, 13 -143788, 84 грн.

Згідно ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Стаття 13 Закону України "Про плату за землю" визначає, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр, відповідно до положень ст. 193 Земельного кодексу України, є єдиною державною системою земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Відповідно до ст.23 зазначеного Закону грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї статті постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. №213 (213-95-п) затверджено тимчасову Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Відповідно до Закону України "Про плату за землю" (2535-12) Кабінетом Міністрів України винесено постанову за №783 від 12.05.2000 року Про проведення індексації грошової оцінки земель, якою було затверджено Порядок проведення індексації грошової оцінки земель, відповідно до положень якого грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, що визначається за формулою: Кі = [І - 10]: 100 (де І – середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.).

Грошова оцінка земель за межами населених пунктів, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 1996 – 1999 роки індексується станом на 1 січня 2000 р. на коефіцієнт 2,04, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1996 рік – 1,703, за 1997 рік – 1,059, за 1998 рік – 1,006 та за 1999 рік – 1,127.

Якщо грошову оцінку зазначених земель було проіндексовано за 1996 та 1997 роки на коефіцієнт 1,80 (1,703 х 1,059), то ця оцінка підлягає індексації за 1998 – 1999 роки на коефіцієнт 1,13 (1,006 х 1,127).

Спільним листом Міністерства фінансів України від 05.10.1998 р. № 03-303/1592 (v1592201-98) , Міністерства економіки України від 16.09.1998 р. № 52-31/620, Державного комітету України по земельних ресурсах від 16.09.1998 р. № 14-21-1-7/2412 "Про індексацію грошової оцінки земель", а також додатком до нього – "Роз’яснення щодо індексації грошової оцінки земель за 1996 та 1997 роки" передбачено застосування коефіцієнта індексації 1,8 до грошової оцінки земель населених пунктів проіндексованих за індексами вартості основних фондів станом на 01.04.1996 р.

Застосування до оцінки земель коефіцієнту індексації 1,8 за 1996 та 1997 роки було також запропоновано висновком державної землевпорядної експертизи від 02.02.1999 р. за № 265, затвердженим Держкомземом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у поясненнях до зауважень Держкомзему НДШ містобудування зазначило, що розрахунки Київського НДШ містобудування не суперечать вимогам листа "Про індексацію грошової оцінки землі". Оцінка земель виконана станом на 01 січня 1998 р. Базова вартість земель м. Бердянська була розрахована на підстав укрупнених показників затрат в цінах 1984 р. При цьому для приведення цін 1984 р. в ціни 1998 р. було застосовано індекси і коефіцієнти визначені ДБН VI-16-98 (частина II), а саме додатком 6 "Індекси вартості зміни базисної кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт 1984 р. в базисні ціни 1997 р." та додатком 8 "Коефіцієнти для визначення надбавок до базисної кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт 1984 р. в базисних цінах 1997p.", що враховують збільшення прямих і накладних витрат та планових накопичень на 1998 р.

Київське НДПІ містобудування зазначило, що основні фонди на облаштування території м. Бердянська відповідають стану на 01.01.98p., тому вартість земель було проіндексовано і додатково застосовувати коефіцієнт 1,8, як індекс інфляції за 1996-1997 роки, не має підстав, що також було встановлено рішенням господарського суду Запорізької області у справі №5/125 від 17.06.2004 p., яке набрало чинності.

Врахування в "Грошовій оцінці землі м. Бердянськ" коефіцієнту індексації 1,8 за 1996 та 1997 роки також підтверджується "Грошовою оцінкою землі ЗАТ "Берті". Базова вартість 1 м кв. м. Бердянська визначена станом на 01.01.2002 р. у розмірі 42,642 грн., що відповідає базовій вартості 1 кв. м землі м. Бердянська, визначеній у "Грошовій оцінці землі м. Бердянськ" станом на 01.01.1998 р. (31,194 грн.), з урахуванням Коефіцієнту 1,367 (добутку коефіцієнтів індексації за 1998-2000 роки (1,006 х 1,127 х 1,182 х 1,02).

Як вбачається з листа Голови Державного комітету України по земельних ресурсах № 14-22-11/6332 від 17.12.2002р., при проведенні грошової оцінки земель міста Бердянська застосовані проіндексовані показники витрат на освоєння та облаштування території міста станом на 01.01.1998 р. і на цю ж дату розрахована вартість одного квадратного метра земель населеного пункту, яка дорівнює 31,193 грн. за кв. м. У лютому 1999 р. Технічна документація по "Грошовій оцінці земель міста Бердянська" отримала позитивний висновок державної землевпорядної експертизи. Одним із зауважень експерта було застосувати до грошової оцінки земель сукупного коефіцієнту індексації Кі = 1,8 за 1996 та 1997 роки. Після роз’яснень та доповнень технічної документації про показники індексів вартості освоєння та облаштування території міста Бердянська, зауваження експертом були зняті, так як у грошовій оцінці земель міста Бердянська вже врахований сукупний коефіцієнт Кі = 1,8 за 1996 та 1997 роки шляхом його застосування у складі обчислення витрат на освоєння та облаштування території міста.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим законом, за формою, встановленою Головною державною податковою адміністрацією України. Наказом ДПА України №434 від 26.10.2001 р. (z0963-01) на виконання ст. 14 Закону України "Про плату за землю" було затверджено Порядок подання форм Зведеного розрахунку суми земельного податку, згідно з п.2 якого передбачено, що розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру станом на 1 січня поточного року.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо безпідставності самостійного застосування Бердянським міським управлінням земельних ресурсів до оцінки земель м. Бердянська коефіцієнту 1,8, та наявність у позивача права не застосовувати данні державного земельного кадастру, якщо вони не відповідають фактичним обставинам.

Таким чином, судами встановлений факт наявності розбіжності з розрахунком платника податків в розмірі 693,48 грн. (40 238,02-39544, 53).

За таких обставин обґрунтованим є висновок судів що донарахування податковим органом позивачу земельного податку в сумі 693,48 грн. є законним.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, але не більш п’ятдесяти відсотків такої суми, що складає 346,74 грн.

Таким чином, застосування податковим органом штрафних санкцій в розмірі 346,74 грн. правильно визнано судами таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Такі висновки судів відповідають вимогам чинного законодавства та встановленим по справі обставинам і не спростовується доводами касаційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 224, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу Бердянської МДПІ залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 31.03.2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.07.2005 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.