Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представників позивача – Кузьменка О.М., Саннікова С.Г.,

представника відповідача – Волинець Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2007 року

у справі № 46/355-А

за позовом Закритого акціонерного товариства "Євровікнобуд"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про визнання недійсним рішення, -

У серпні 2006 року ЗАТ "Євровікнобуд" звернулось до суду з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним рішення № 5102304/0 від 27 липня 2006 року.

Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив визнати недійсним також акт перевірки від 19 липня 2006 року № 002650.

Постановою господарського суду м. Києва від 10 листопада 2006 року провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19 липня 2006 року № 002650 закрито.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2007 року постанову господарського суду м. Києва від 10 листопада 2006 року скасовано в частині відмови у визнанні недійсним рішення про застосування штрафних санкцій.

Прийнято нову постанову, якою задоволені позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій.

Скасовано рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних санкцій від 27 липня 2006 року № 5102304/0.

В іншій частині постанову господарського суду м. Києва від 10 листопада 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2007 року та залишити в силі постанову господарського суду м. Києва від 10 листопада 2006 року.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу ЗАТ "Євровікнобуд", посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2007 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Печерському районі м. Києва провела перевірку ЗАТ "Євровікнобуд" щодо додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за результатами якої було складено акт № 002650/265506162304 від 19 липня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (z0040-05) , п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Від підписання матеріалів перевірки головний бухгалтер ЗАТ "Євровікнобуд" відмовилась.

27 липня 2006 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 5102304/0, яким згідно абзацу третього ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосувала до ЗАТ "Євровікнобуд" суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 136000, 00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з доведеності порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (z0040-05) , п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що свідчить про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій оспорюваним рішенням.

Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, висновки акта перевірки спростовуються матеріалами справи. При цьому суд апеляційної інстанції посилався на порушення відповідачем процедури проведення перевірки.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ЗАТ "Євровікнобуд" є виробником конструкцій (металопластикових конструкцій, склопакетів), має відповідну ліцензію на даний вид діяльності (ліцензія Державного комітету України з будівництва та архітектури № 772287 від 01 липня 2004 року).

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Враховуючи те, що позивачем при проведенні розрахункових операцій оформлялись відповідні касові ордери (видаткові та прибуткові) із веденням касової книги (16 150, 00 грн. проведено по касовій книзі 29 червня 2005 року та оформлено прибутковий касовий ордер № 87 від 29 червня 2005 року, 10200, 00 грн. проведена через касову книгу 10 травня 2005 року та оформлено прибутковий ордер № 73 від 10 травня 2005 року та видатковий касовий ордер № 95 від 10 травня 2005 року, 850, 00 грн. проведено по касовій книзі 28 липня 2005 року та оформлено прибутковий касовий ордер № 100 від 28 липня 2005 року), належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, що було встановлено під час розгляду справи з урахуванням того, що до перевірки були надані незасвідчені копії бухгалтерських документів у зв’язку направленням оригіналів документів за ІІ – ІІІ квартали 2005 року (період, який був предметом перевірки) згідно акту від 19 червня 2006 року для проведення аудиторської перевірки.

При цьому суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що зареєстрований за позивачем реєстратор розрахункових операцій Mini 500.02 ME заводський № ПБ 57012942, який не використовується ним більше 18 місяців, не зобов’язує його проводити розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій у випадку, якщо цього не вимагає положення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій оспорюваним податковим повідомленням – рішенням незалежно від дотримання процедури чи не дотримання процедури перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Печерському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2007 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.