Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя – доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-сукно", Управління Пенсійного фонду України в Оржонікідзевському районі м. Харкова про визнання права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2007 року, -

У червні 2006 року позивач звернувся в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-сукно", Управління Пенсійного фонду України в Оржонікідзевському районі м. Харкова про визнання права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Свої вимоги мотивує тим, що вона працювала в якості оператора чесальних апаратів на Харківському виробничому шерстяному об’єднанні "Червона нить"з 10 грудня 1976 року по 16 грудня 1991 року, на Харківському колективному виробнично-торговому підприємстві "ЕПОС"з 16 грудня 1991 року по 31 березня 1993 року; на підприємстві ВАТ "ЕПОС-Холдінг"в період з 31 березня 1993 року по 31 жовтня 2000 року і це дає їй право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідачем відмовлено в отриманні пенсії на пільгових умовах позивачу, тому ОСОБА_1 просить про визнання права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дня звернення.

Постановою Оржонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2007 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі того, що вона працювала в якості оператора чесальних апаратів на Харківському виробничому шерстяному об’єднанні "Червона нить"з 10 грудня 1976 року по 16 грудня 1991 року; на Харківському колективному виробнично-торговому підприємстві "ЕПОС"з 16 грудня 1991 року по 31 березня 1993 року; на підприємстві ВАТ "ЕПОС –Холдінг"в період з 31 березня 1993 року по 31 жовтня 2000 року та вважати дату виникнення цього права з 15 травня 2006 року.

В задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-сукно"про визнання права для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Оржонікідзевському районі м. Харкова звернулося із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2007 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано в частині визнання за ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, і в цій частині в позові відмовлено. В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Зі справи вбачається, що позивачка працювала оператором чесальних апаратів на Харківському виробничому шерстяному об’єднанні "Червона нить"з 10 грудня 1976 року по 16 грудня 1991 року, на Харківському колективному виробнично-торговому підприємстві "ЕПОС"з 16 грудня 1991 року по 31 березня 1993 року; на підприємстві ВАТ "ЕПОС-Холдінг"в період з 31 березня 1993 року по 31 жовтня 2000 року і це дає їй право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідачем відмовлено в отриманні пенсії на пільгових умовах позивачу, тому ОСОБА_1 просить про визнання права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дня звернення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачкою не надавалась письмова заява про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах до пенсійного фонду. Вона отримала бланк такої заяви та консультацію щодо порядку її заповнення та надання документів, які додаються до вказаної заяви. Жодного рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 управлінням пенсійного фонду не приймалося.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заява, яка міститься в матеріалах справи(а.с.19-А) не містить реквізитів пенсійного фонду, тобто даних, про те, що вказана заява була подана для розгляду до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова та відсутні доводи позивачки про те, що відповідач відмовився приймати у неї таку заяву не підтверджуються доказами, тому суд апеляційної інстанції правомірно відмовив в частині задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачка не надала суду доказів як подачі заяви про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах так і рішення відповідача щодо відмови їй в призначенні такої пенсії. Виходячи з цих обставин, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачка не втратила за умови виконання порядку, належного звернення щодо призначення такої пенсії.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.