ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Смоковича М.І.
Суддів - Горбатюка С.А.
Весельської Т.Ф.
Чумаченко Т.А.
Мироненка О.В.
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітного та сплату моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 березня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2007 року позивач звернувся в суд із позовом до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітного та стягнення моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що в листопаді 2006 року він звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості з вимогою поставити на облік та надати статус безробітного, але йому було відмовлено в зв'язку з тим, що ним не надано підтвердження про місце проживання. Вважає відмову Кременчуцького центру зайнятості незаконним та прохає зобов'язати відповідача поставити його на облік та надати статус безробітного, а також стягнути з відповідача моральні збитки в розмірі 60 000 грн.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 березня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Зі справи вбачається, що в листопаді 2006 року він звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості з вимогою поставити на облік та надати статус безробітного, але йому було відмовлено в зв'язку з тим, що ним не надано підтвердження про місце проживання. Вважає відмову Кременчуцького центру зайнятості незаконним та прохає зобов'язати відповідача поставити його на облік та надати статус безробітного, а також стягнути з відповідача моральні збитки в розмірі 60 000 грн.
Ухвалюючи рішення, суд вірно керувався Законом України "Про зайнятість населення" (803-12) та постановою, затвердженою Кабінетом Міністрів України від 27 квітня 1998 року №578 "Про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, виплати допомоги по безробіттю" в яких зазначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку, або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу готові, та здатні приступити до підходящої роботи. Реєстрація та облік громадян які звертаються за сприянням в працевлаштуванні, здійснюється державною службою зайнятості за місцем постійного проживання при умові пред"явлення паспорту та трудової книжки, а у разі потреби військового квитка із зазначенням місця постійного проживання.
Судом встановлено, що позивач дійсно проживав в с. Чорногрудка Житомирської області в 1997-1998 роках, був прописаний за місце проживанням його бабусі. З 1999 року працював на Кременчуцькій дистанції сигналізації і зв'язку, а з 27 червня 2006 року по 31 серпня 2006 року проходив службу в органах виконання покарань, але був звільнений. Питання про поновлення на роботі вирішується в судовому порядку.
В рішенні суд зазначив про те, що ОСОБА_1. в судовому засіданні пояснив, що проживає разом з батьками за АДРЕСА_1, але його батьки відмовляють прописатися, тому надати довідку про місцезнаходження він не має можливості.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не було надано суду підтвердження про постійне проживання в м. Кременчуці та Кременчуцькому районі, як це вимагає положення для надання статусу безробітного.
З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 березня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Судді: Смокович М.І. Горбатюк С.А. Весельська Т.Ф. Чумаченко Т.А. Мироненко О.В.