К-34561/06 Про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи - 14.04.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на постанову Господарського суду Луганської області від21.07.2006 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від10.10.2006 посправі№18/243пн-ад

за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську

до Приватного підприємства "Геллікон-Ікс"

третя особа Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради

про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи

Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську (далі–МДПІ), звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить визнати недійсним запис про державну реєстрацію та припинення юридичної особи, з посиланням на п.2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", так як державна реєстрація ПП"Геллікон-Ікс" була здійснена засновником внаслідок обману.

Постановою Господарського суду Луганської області від21.07.2006, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від10.10.2006 посправі№18/243пн-ад - в позові відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем у справі не повинно і не може бути ПП"Геллікон-Ікс", оскільки у позові про визнання недійсним запису державного реєстратора має бути відповідачем саме державний реєстратор, так як оспорюються його запис.

Судом вказано обґрунтування позовних вимог про те, що запис про проведення державної реєстрації відповідача визнається недійсним за допущеного при створенні юридичної особи порушення, яке не можна усунути. А тому зазначивши про те, що єдиним доказом вказаного порушення закону (вчиненням зазначеного злочину), є вирок суду, який набрав законної сили, згідно ст. 62 Конституції України в зв'язку з вчиненням злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), - суд вказав про відсутність повноважень у господарського суду щодо встановлення наявності або відсутності факту злочину.

Також враховуючи, що за відсутності законних підстав визнавати недійсним запис державного реєстратора, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про припинення юридичної особи також не підлягають задоволенню, оскільки підставою припинення юридичної особи відповідача є визнання недійсним запису про його державну реєстрацію, який визнавати недійсним немає підстав. Суд апеляційної інстанції із зазначеним висновком погодився повністю.

При цьому судами встановлено, що ПП"Геллікон-Ікс" зареєстровано як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію від16.09.2004, реєстраційний №13821020000000730, та взято на податковий облік в Ленінській МДПІ, про що видано довідку №1240 від23.09.2004, за адресою м.Луганськ, вул.Цимлянська,5, засновник підприємства із повноваженнями директора – СалогорникЛ.В., яка мешкає за адресою: м.Луганськ, вул.Котельникова,1 гурт.

Крім того судами зазначено, що за Актом перевірки від27.04.2006 працівниками ВПМ СДПІ ВПП в м.Луганську встановлено, що ПП"Геллікон-Ікс" за юридичною адресою, зазначеною в статутних документах, не знаходиться. В цій перевірці СалогорникЛ.В. пояснила, що за пропозицією невідомої фізичної особи на ім'яВіталій, маючи намір на здійснення підприємницької діяльності зареєструвала на своє ім'я ПП"Геллікон-Ікс", після чого віддала Віталію статут та печатку зареєстрованого підприємства та отримала 400грн. Після реєстрації підприємства СалогорникЛ.В., як директор підприємства, господарською діяльністю не займалася, податкову звітність не здавала.

Враховуючи наведене, суди визнали, що нормам ст. 4, ч.2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичні осіб підприємців" відповідають дії як СалогорникЛ.В., так і ПП"Геллікон-Ікс", а саме: матеріали справи свідчать про дотримання процедури засвідчення факту- створення юридичної особи відповідача, визначеної законом. А будь-яких доказів ухилення від сплати податків ПП"Геллікон-Ікс", не доведено, як не доведено і фактів настання протиправних наслідків.

Не погодившись із постановою Господарського суду Луганської області від21.07.2006 та ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від10.10.2006 посправі№18/243пн-ад Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську (МДПІ), подала касаційну скаргу на зазначені судові рішення, які просить скасувати та відмовити в позові, обґрунтовуючи тим, що однією з підстав ліквідації юридичної особи є визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, що кореспондується з приписами ч.2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". При цьому зазначений Закон не містить переліку порушень під час створення (реєстрації) юридичної особи, які є суттєвими та які не можна усунути.

Також скаржник вважає, що судами не вірно надана юридична оцінка факту, що за наявних обставин від імені засновника та директора цього підприємства діють невідомі особи, а не особисто СалогорникЛ.В., що є свідченням факту створення юридичної особи під впливом обману, що підтверджується письмовими свідченнями засновника та директора підприємства СалогорникЛ.В.

Відповідачі заперечення на касаційну скаргу не надали.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ч.1 ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Відповідно до ч.3 ст. 5 Господарського кодексу (далі - ГК)України (436-15) , суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, а держава здійснює контроль та нагляд за господарською діяльністю у сфері податкових відносин - за додержанням вимог податкової дисципліни.

При цьому п.2 ст.9 Закону України від25.06.1991 №1251 "Про систему оподаткування", із змінами та доповненнями, встановлено обов'язок платника податків і зборів (обов'язкових платежів) подавати до державних податкових органів та інших органів, відповідно до законодавства України, декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Розглядаючи підстави виникнення спірних правовідносин, необхідно врахувати норму ч.2 ст.38 Закону України від15.05.2003 №755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якою визначено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Зазначений факт ДПІ не було вказано в Акті перевірки та не було доведено в судовому засіданні. А за матеріалами справи судами встановлено, що за відсутності законних підстав визнавати недійсним запис державного реєстратора, позовні вимоги про припинення юридичної особи не підлягають задоволенню, оскільки підставою припинення юридичної особи відповідача є визнання недійсним запису про його державну реєстрацію, який визнавати недійсним немає підстав.

Крім того, судами попередніх інстанцій не було встановлено будь-яких невідповідностей статуту вимогам ст. 57 Господарського кодексу України, а відтак, висновки судів про відсутність підстав для задоволення позову визнаються судом касаційної інстанції правильними.

Посилання ДПІ, викладені у касаційній скарзі, на неврахування судами попередніх інстанцій факту про те, що від імені засновника та директора цього підприємства діють невідомі особи, а не особисто СалогорникЛ.В., що є свідченням факту створення юридичної особи під впливом обману, що підтверджується письмовими свідченнями засновника та директора підприємства СалогорникЛ.В, суд касаційної інстанції визнає такими, що не є належним доказом факту фіктивного підприємництва та умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, оскільки приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Із змісту ст. 65 Господарського кодексу України випливає, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства, який діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами тощо, у межах та порядку, визначених установчими документами.

Податковим органом не надано обвинувального вироку за вказаними вище злочинами, що набрав законної сили, щодо особи, яка здійснювала управління підприємством, в тому числі і у фінансово-господарській діяльності Із зазначеного судами зроблено вірний висновок про те, що відсутні підстави для задоволення позову.

З огляду на наведені норми Законів, та беручи встановлене судами, необхідно звернути увагу на помилковість міркувань скаржника, оскільки в даному випадку при прийнятті судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права та підставно відмовили у позові. Відповідно постанова Господарського суду Луганської області від21.07.2006 та ухвала Луганського апеляційного господарського суду від10.10.2006 посправі№18/243пн-ад скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права. А касаційна скарга висновків судів не спростовує.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Луганської області від21.07.2006 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від10.10.2006 посправі№18/243пн-ад залишити без змін.