Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Смоковича М. І.,

Суддів - Весельської Т. Ф.,

Горбатюка С. А.,

Мироненка О. В.,

Чумаченко Т. А.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про виплату недоотриманих надбавок та збільшення розміру пенсійного забезпечення,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на ухвалу судді Апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2007 року, -

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з позовом про виплату недоотриманих надбавок та збільшення розміру пенсійного забезпечення.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2006 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь ОСОБА_1 надбавку, як працівнику спеціального підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю в сумі 1131 гривня, надбавку за безперервну службу в сумі 9553 гривні 59 копійок, щомісячну доплату в розмірі 50 відсотків суми пенсії за дев'ять місяців служби 2004-2005 років, в сумі 4902 гривні 75 копійок та надбавку по підвищенню посадового окладу на 50 відсотків в сумі 780 гривень. Зобов'язано відповідача збільшити ОСОБА_1 розмір нарахування пенсії на кожен місяць, згідно вищевказаних надбавок в сумі 863 гривні 21 копійка та виплатити заборгованість по ній з дня звернення позивача з даним позовом до суду. Крім того, стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 110 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2007 року апеляційну скаргу залишено без розгляду, з посиланням на те, що вона подана з пропуском строку апеляційного оскарження.

У поданій касаційній скарзі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість касаційної скарги та необхідність її задовольнити з огляду на наступне.

Залишаючи апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ним пропущено процесуальний строк оскарження постанови суду першої інстанції.

Втім, колегія суддів не погоджується з таким висновком.

Відповідно до частини 3 статті 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 103 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2006 року було складено в повному обсязі та проголошено в судовому засіданні цього ж дня (а. с. 60-63). Відповідно останнім десятим днем подання заяви про апеляційне оскарження є 5 січня 2007 року.

Як вбачається з вхідного номеру на заяві про апеляційне оскарження (а. с. 64), вона подана представником відповідача до канцелярії суду саме 5 січня 2007 року. Отже, строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції відповідачем не пропущено.

За таких обставин, ухвалу судді суду апеляційної інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Керуючись статтями 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві задовольнити.

Ухвалу судді Апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2007 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.