Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М. Є.

Гончар Л. Я.

Харченка В. В.

Черпіцької Л. Т.

Чалого С. Я.

розглянувши в порядку касаційного провадження в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Роженьки Луганської області про зобов'язання в перерахунку пенсії, -

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління пенсійного фонду України у м. Ровеньки про зобов'язання перерахувати їй пенсію за віком у відповідності зі ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як працюючому пенсіонеру, який після призначення пенсії продовжує працювати і мав право на перерахунок пенсії з урахування страхового стажу після призначення пенсії. Вважала, що вона після введення в дію вказаного Закону працювала з 01.06.2006 року по 07.07.2006 рік на підприємстві і оскільки пенсія за віком їй була призначена до 01.01.2004 року їй повинні були перерахувати пенсію.

Постановою Ровеньківського суду Луганської області від 11 жовтня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволений.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2007 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в заявленому позові.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі продовження ним після призначення пенсії працювати на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Цим Законом непередбачено, що такий перерахунок можливий не раніше, як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Тому посилання відповідача на роз'яснення, які були надані Пенсійним Фондом України та Міністерством юстиції України є необґрунтованими, оскільки вказані правовідносини регулюються нормами Закону, а тому зазначений спір також регулюється нормами Закону.

З огляду на принципи адміністративного судочинства, верховенства права та законності, що означає пріоритетність Законів над іншими нормативними актами то у даному випадку треба керуватися нормами Закону, який не обмежує право відповідача на перерахунок пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтею - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Роженьки Луганської області відхилити, а постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 11 жовтня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.