Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Мудрицькій Ю.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 08.11.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.03.2008 у справі за позовом ОСОБА_1до Алчевського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення матеріальної допомоги за період служби в органах внутрішніх справ з 1997 по 2006 роки, -

У вересні 2007 рокуОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Алчевського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення матеріальної допомоги за період служби в органах внутрішніх справ за період з 01.04.1997 по 20.06.2006.

Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 08.11.2007 у задоволенні позову ОСОБА_1було відмовлено за пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.03.2008 апеляційну скаргу ОСОБА_1було залишено без задоволення, а постанову Алчевського міського суду Луганської області від 08.11.2007 - без змін.

ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить, постанову Алчевського міського суду Луганської області від 08.11.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.03.2008 скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 100 вищенаведеного Кодексу передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін..

Враховуючи, що позивач проходив службу з 01.04.1997 по 20.06.2006 і саме за цей період вважає що недотримав матеріальну допомогу, але з позовом до суду звернувся лише 25.09.2007, тобто через 1 рік та 3 місяці після звільнення зі служби, та беручи до уваги, що відповідно до протоколів судових засідань від 25.10.2007 та 08.11.2007 представник Алчевського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області наполягав на безпідставності пропуску строку звернення до суду, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Алчевського міського суду Луганської області від 08.11.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.03.2008 у справі за позовом ОСОБА_1до Алчевського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення матеріальної допомоги за період служби в органах внутрішніх справ з 1997 по 2006 роки - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.