Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М. Є., Гончар Л. Я., Харченка В. В., Черпіцької Л. Т., Чалого С. Я.

розглянувши в порядку касаційного провадження в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Антрацит" про стягнення 64791 грн. 56 коп., -

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до державного підприємства "Антрацит" про стягнення несплачених адміністративно – господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році в розмірі 64791 грн. 56 коп.

Постановою господарського суду Луганської області від 16 липня 2007 року в задоволені позовної заяви відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2007 року апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про виконання відповідачем обов’язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем вжито передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Оскільки позивачем до матеріалів справи не було долучено належних доказів порушення відповідачем вимог Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) , підстав для задоволення зазначеного позову колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтею 220-і Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів –

Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити, а постанову господарського суду Луганської області від 16 листопада 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.10.2007 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.