Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Брайка А.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Сватко А.О.,

за участю:

представника відповідача 1 – Шилова А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області

на постанову господарського суду Сумської області від 11 жовтня 2006 року

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року

у справі № АС 16/379-06

за позовом Шосткинського казенного заводу "Зірка"

до 1. Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області,

2. Шосткинського відділення Державного казначейства України у Сумській області,

3. Управління Державного казначейства України у Сумській області

про скасування податкового повідомлення – рішення та зобов’язання вчинити дії, -

У травні 2006 року Шосткинський казенний завод "Зірка" звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення – рішення Шосткинської МДПІ у Сумській області № 000061233/0 від 19 травня 2006 року, зобов’язання Шосткинського ВДК України у Сумській області повернути з бюджету 1 470 826, 80 грн. та зобов’язання УДК України у Сумській області повернути з бюджету 490 275, 60 грн.

Постановою господарського суду Сумської області від 11 жовтня 2006 року позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення – рішення Шосткинської МДПІ у Сумській області № 000061233/0 від 19 травня 2006 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету у Сумській області 3, 40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року постанову господарського суду Сумської області від 11 жовтня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Шосткинська МДПІ у Сумській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить змінити ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року, скасувавши постанову господарського суду Сумської області від 11 жовтня 2006 року.

В запереченні на касаційну скаргу Шосткинський казенний завод "Зірка", посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення по справі законні та обґрунтовані, просить залишити касаційну скаргу Шосткинської МДПІ у Сумській області без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області від 11 жовтня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року – без змін.

В письмовому поясненні УДК України у Сумській області зазначила, що постанова господарського суду Сумської області від 11 жовтня 2006 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року є законними та обґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача 1, який уточнив вимоги касаційної скарги і просив змінити ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року, скасувавши постанову господарського суду Сумської області від 11 жовтня 2006 року в частині задоволених позовних вимог, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Шосткинська МДПІ у Сумській області провела виїзну планову перевірку Шосткинського казенного заводу "Зірка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 575/23-3/14315351 від 12 травня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення п. 17 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" із змінами, внесеними п. 30 ст. 73 Закону України "Про Державний бюджету України на 2005 рік", в результаті чого було занижено суму земельного податку за 2005 рік на 1 961 102, 49 грн.

19 травня 2006 року Шосткинська МДПІ у Сумській області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення – рішення, яким визначила Шосткинському казенному заводу "Зірка" суму податкового зобов’язання з земельного податку в розмірі 3 529 984, 49 грн., у тому числі 1 961 102, 49 грн. – основний платіж та 1 568 882, 00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Шосткинська МДПІ у Сумській області неправомірно визначила позивачу суму податкового зобов’язання з земельного податку, виходячи із положень Закону України "Про плату за землю" (2535-12) з врахування змін, внесених п. 30 ст. 73 Закону України "Про Державний бюджету України на 2005 рік", оскільки скасування пільг з плати за землю не може здійснюватись Законом про Державний бюджет, який до того ж був прийнятий з порушенням відповідної процедури.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" (в редакції, яка діяла до 2004 року) підприємства, науково-дослідні інститути та організації, визначені статтею 3 Закону України "Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів та організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії", звільняються від земельного податку.

Згідно п. 47 ст. 80 Закону України "Про Державний бюджету України на 2004 рік" від 27 листопада 2003 року № 1344-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, на 2004 рік було зупинено дію на 2004 рік п. 17 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про плату за землю".

Згідно п. 30 ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року № 2285-IV, який набрав чинності з 01 січня 2005 року, на 2005 рік було зупинено дію п. 17 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про плату за землю".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) та деяких та інших законодавчих актів України" від 25 березня 2005 року № 2505-IV, який набрав чинності 31 березня 2005 року, п. 17 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" було виключено.

Наведені норми цього Закону не визнані неконституційними.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України випливає, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, закон про Державний бюджет України.

Згідно з пунктом 19 ч. 1 ст. 2 цього Кодексу доходи бюджету – усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Закон про Державний бюджет України на поточний рік регулює бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через механізми справляння податків. Отже, дія зазначеного закону поширюється, у тому числі, і на податкові правовідносини, оскільки одним із джерел формування доходної частини Державного бюджету на поточний рік є податки, які справляються за встановленими ставками.

Закон про Державний бюджет України встановлює, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини. Виходячи із зазначеного, цим Законом може змінюватись окремі положення податкових законів, зокрема, щодо об’єкта оподаткування, вводитися та скасовуватись податкові пільги та інше.

Враховуючи вищевикладене, позивач, який відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії" включений до підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії, не мав право користуватись пільгою з земельного податку в 2005 році.

Таким чином, відповідач правомірно визначив позивачу оспорюваним податковим повідомленням – рішенням суму податкового зобов’язання з земельного податку за 2005 рік.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, постанова господарського суду Сумської області від 11 жовтня 2006 року та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року підлягають скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В решті постанова господарського суду Сумської області від 11 жовтня 2006 року та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області задовольнити.

Скасувати постанову господарського суду Сумської області від 11 жовтня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року в частині скасування податкового повідомлення – рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області № 000061233/0 від 19 травня 2006 року.

В цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В решті постанову господарського суду Сумської області від 11 жовтня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.