Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М. Є.

Гончар Л. Я.

Харченка В. В.

Черпіцької Л. Т.

Чалого С. Я.

розглянувши в порядку касаційного провадження в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання недійсними дій та зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії, -

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 29 травня 2007 року задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_1, внаслідок чого визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові щодо відмови провести перерахунок пенсії позивачу, зобов'язано Управління зробити перерахунок призначеної позивачу пенсії у розмірі 2928 грн. з дати звернення до Управління - 13.10.2006 року та призначити додаткову пенсію з дати звернення до Управління - 13.10.2006 року у розмірі 274 грн. 50 коп., зобов'язано Управління проводити позивачу в подальшому перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням мінімального розміру пенсії за віком. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2007 року апеляційні скарги представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в інтересах ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові залишені без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Літвінов Віктор Васильович, віднесений до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням.

Позивачу призначена пенсія по інвалідності, внаслідок встановлення 2 групи інвалідності, причина інвалідності пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК.

13 жовтня 2006 року позивач звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії у розмірі, встановленому частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Нормами статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.

Тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що 23 жовтня 2006 року заступник начальника Управління своїм листом № 176/Б-6 неправомірно відмовив позивачу у перерахунку призначеної пенсії з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсії позивачу, виходячи з розмірів встановлених постановами Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року (1-2002-п) та № 894 від 13 липня 2004 (894-2004-п) року.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтею - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області відхилити, а постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 29 травня 2007 року та Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.