К-2293/08 Про усунення перешкод в перенесенні газопроводу, встановлення та забезпечення належного порядку землекористування - 24.03.2009 Прийняття

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою колективного підприємства "Фірма "Азовбудматеріали" на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 8 жовтня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2008 року у справі №2-а-32/07 за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" до Маріупольської міської ради, виконкому Маріупольської міської ради, третя особа – колективне підприємство "Фірма "Азовбудматеріали" про усунення перешкод в перенесенні газопроводу, встановлення та забезпечення належного порядку землекористування, -

У листопаді 2006 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" звернулося в суд з позовом до Маріупольської міської ради, виконкому Маріупольської міської ради, третя особа – колективне підприємство "Фірма "Азовбудматеріали", в якому просило зобов’язати Маріупольську міську раду усунути перешкоди в перенесенні газопроводу високого тиску за проектом №745/02у-ГСНи, шляхом встановлення та забезпечення належного порядку землекористування на земельній ділянці Маріупольської міської ради, необхідного для прокладання газопроводу, розташованого перед будівлею заводоуправління колективного підприємства "Фірма "Азовбудматеріали".

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 8 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2008 року, позовні вимоги задоволені частково. Зобов’язано Маріупольську міську раду прийняти рішення про порядок встановлення охоронної зони впродовж газопроводу, розташованого на земельній ділянці. В частині позовних вимог про усунення перешкод в прокладенні газопроводу провадження у справі закрите.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями колективне підприємство "Фірма "Азовбудматеріали" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про трубопровідний транспорт" впродовж трубопроводів установлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору.

Правилами безпеки систем газопостачання України, затвердженими наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 254 від 01.10.1997 р. (z0318-98) у п. 4.3.15. - 4.3.16. передбачено, що уздовж траси підземного газопроводу повинні бути виділені смуги шириною 2 м. з обох боків від осі газопроводу, у межах яких не допускається складування матеріалів й устаткування, висадження дерев, облаштування стоянок автотранспорту, гаражів, кіосків й інших споруджень. Власник підприємства, на території якого прокладений транзитом газопровід, повинен забезпечити доступ персоналу організації, що експлуатує газопровід, для проведення його огляду й ремонту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, зазначений вище газопровід експлуатується з порушеннями ст. 11 Закону України "Про трубопровідний транспорт", п.п. 7, 11 Правил охорони магістральних газопроводів і п. 4.3.15 - 4.3.16 Правил безпеки систем газопостачання України.

Згідно ст. ст. 8, 9, 10 Закону України "Про трубопровідний транспорт" представницькі органи й органи місцевого самоврядування, в межах їхньої компетенції, здійснюють державне управління в сфері трубопровідного транспорту, в межах своїх повноважень погоджують розміщення споруджень й інших об'єктів трубопровідного транспорту на землях трубопровідного транспорту, вживають заходів щодо безпечної експлуатації підприємствами, установами й організаціями об'єктів трубопровідного транспорту. Державний контроль у сфері трубопровідного транспорту здійснюється, у тому числі, органами місцевого самоврядування.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку, що бездіяльність Маріупольської міської ради та виконавчого комітету Маріупольської міської ради прямо порушує зазначені норми Закону.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виняткової компетенції міських рад відноситься, у тому числі, розв'язання питань регулювання земельних відносин. До компетенції виконавчих комітетів міських рад у відповідності до ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належать повноваження керування об'єктами житлово-комунального господарства, транспорту й зв'язку, забезпечення їхнього належного утримання та ефективної експлуатації.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов’язання Маріупольську міську раду прийняти рішення про порядок встановлення охоронної зони впродовж газопроводу, розташованого на земельній ділянці.

Вірним є також висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав розглядати в порядку адміністративного судочинства позовних вимог в частині усунення перешкод в прокладенні газопроводу.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу колективного підприємства "Фірма "Азовбудматеріали" – відхилити.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 8 жовтня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2008 року – залишити без змін.