К-7013/07 Про скасування податкового повідомлення-рішення, в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток - 18.03.2009 Прийняття

Постановою Господарського суду Луганської області від 20.11.2006, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 22.02.2007, позов ДП "Монтажно-прохідниче управління "Спецпромтехніка" задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Свердловську Луганської області від 22.06.2006 №0000502342/0 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток приватного підприємства у сумі 150470,25 грн. – основний платіж, 217507 грн. – штрафні санкції. В задоволенні вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.06.2006 №0000482342/0 відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою як позивача так і відповідача.

У касаційній скарзі позивача ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

У касаційній скарзі відповідача ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в частині задоволених вимог, з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу позивача просив у її задоволенні відмовити.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.01.2005 до 31.03.2006 за результатами якої складено акт від 14.06.2006 №133-23-3321641.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.06.2006 №0000502342/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 954076 грн. у т.ч. 477038 грн. – основний платіж, 477038 грн. – штрафні санкції, та податкове повідомлення-рішення від 22.06.2006 №0000482342/0, про визначення зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 410606 грн., у т.ч. 205303 грн. – основний платіж, 205303 грн. – штрафні санкції.

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валового доходу включається, зокрема, сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Безповоротною фінансовою допомогою, відповідно до абзацу 5 пп.1.22.1 п.1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Наказом ДПА України від 08.05.2003 №215 затверджено узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно відображення в податковому обліку операції з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики).

Враховуючи, що позивачем не доведено повернення поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду, висновки судів попередніх інстанцій про заниження за цією операцією податку на прибуток у сумі 477038 грн. є правильними.

Відповідно до п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

За не підтвердження використання позивачем товарно-матеріальних цінностей на суму 517538 грн. у спірний період в господарській діяльності підприємства, висновки про заниження валового доходу на цю суму є правильними.

Як передбачено пп.5.6.1 п.5.6 ст. 5 Закону України "про оподаткування прибутку підприємств" з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Згідно пп.5.6.2 п.5.6 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" додатково до виплат, передбачених підпунктом 5.6.1 цієї статті, до складу валових витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством, а також внески, визначені абзацом другим цього підпункту.

У зв’язку з чим, судова колегія вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що право на віднесення витрат на виплату заробітної плати до складу валових витрат законом не пов’язано з фактично виконаними обсягами робіт, а тому факт зайвого віднесення до складу валових витрат витрат на заробітну плату, не підтверджених первинними документами, які б свідчили про зв’язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва на суму 330356 грн., є непідтвердженим. З огляду на викладене не знаходить свого підтвердження і зайве віднесення суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 122026 грн., оскільки пов’язане з висновком про завищення валових витрат на суму 330356 грн.

Щодо висновків відповідача про зайве віднесення до валових витрат витрат на придбання автотранспортних послуг, які не підтвердженні первинними документами на суму 508963 грн., то судами попередніх інстанцій були повно та всебічно досліджені надані докази, в результаті чого встановлено, що наявні у позивача первинні документи не відповідають вимогам чинного законодавства щодо їх ведення та відповідності. До складу валових витрат відносяться не всі витрати, а лише ті, які пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, за не доведення пов’язаності витрат на придбання автотранспортних послуг з підготовкою, організацією, веденням виробництва суди дійшли вірного висновку про безпідставне віднесення позивачем суми 508963 грн. до валових витрат.

Не знайшли свого підтвердження і висновки відповідача про завищення суми амортизаційних відрахувань у розмірі 149499 грн. внаслідок порушення приписів пп.8.1.4 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з огляду на те що у даному випадку є вірними висновки суду що право на амортизацію пов’язано з призначенням фондів для власного виробничого використання у господарській діяльності платника податку, як основні чи невиробничі, а не з фактичним їх використанням.

Погоджується судова колегія і з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.06.2006 №0000502342/0, оскільки донарахування податку на додану вартість пов’язане з неправомірним включенням до валових витрат або не включенням до складу валових доходів відповідних сум, що було підтверджено судом.

Зазначені сторонами у касаційних скаргах доводи не спростовують правильності прийнятого у справі рішення, судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, у зв’язку з чим касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а судові рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м.Свердловську та Дочірнього підприємства "Монтажно-прохідниче управління "Спецпромтехніка" залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Луганської області від 20.11.2006 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 – без змін.