Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Прудкій О.В.

за участю представників

відповідача: ОСОБА_2

3-ої особи: Онищенка С.В.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Святошинського районного суду м.Києва від 25 листопада 2005р. та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 21 квітня 2006р.

у справі № 2-4352

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва

3-тя особа Відділення державного казначейства України у Святошинському районі м.Києва

про зобов'язання здійснення бюджетного відшкодування податкового кредиту, -

У жовтні 2005 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з позовом у якому, з про зобов'язання ДПІ у Святошинському районі м.Києва здійснити бюджетне відшкодування суми податкового кредиту у розмірі 398,93грн..

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) та податкової декларації про доходи, які одержані нею за 2004 рік, вона має право на податковий кредит, розмір якого становить 390,00грн., оскільки в 2004 році нею фактично були понесені витрати по оплаті вартості навчання сина -ОСОБА_3. в Міжгалузевому інституті управління. Декларація про доходи подана позивачкою до ДПІ у Святошинському районі м.Києва 23.03.2005р., і позивач стверджує, що має право на отримання бюджетного відшкодування податкового кредиту.

Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 25 листопада 2005р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 21 квітня 2006р., у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. було відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій поставлено питання про скасування постанови Святошинського районного суду м.Києва від 25 листопада 2005р. та ухвали Апеляційного суду м.Києва від 21 квітня 2006р. і прийняття у справі нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачка здійснювала оплату за навчання сина ОСОБА_3 в 2004р. на загальну суму 3000,00грн..

Згідно податкової декларації про доходи, одержані в 2004 році загальна сума доходу ОСОБА_1. за 2004 рік складає 16400,28грн. у т.ч. сума податку з доходів фізичних осіб становить 2069,93грн. (за місцем основної роботи нараховано 11600,28грн. доходу, з якого податок з доходів фізичних осіб становить 1474,74грн., та за неосновним місцем роботи нараховано дохід в розмірі 4800,00грн., з якого податок з доходів фізичних осіб становить 595,19грн.).

Згідно з підпунктом 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" платник податку за наслідками звітного податкового року має право на податковий кредит. Податковий кредит - це сума (вартість) витрат, фактично понесених платником податку резидентом протягом звітного податкового року, в тому числі у зв'язку з оплатою вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу.

Згідно ч. 9 ст. 10 Декрет Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" зайво утримані суми податку повертаються платникові або зараховуються до сплати майбутніх платежів за його заявою.

Як вбачається з матеріалів справи - листа ТОВ "СВТ Фортуна" від 15.06.2005р. №172 та звіту про результати річних перерахунків прибуткового податку з громадян, який подавався до ДПІ у Святошинському районі м. Києва (вх. №3058/173 від 26.02.2004р.) у відповідності до ч. 3 ст. 9 та ч.9 ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", працедавцем ОСОБА_1. - ТОВ "СВТ Фортуна" в І-му кварталі 2004р. було зроблено перерахунок прибуткового податку з громадян за 2003р. відповідно до якого з ОСОБА_1. у 2003р. було зайво утримано 721,60грн.. А саме, вказану суму було зараховано в рахунок сплати майбутніх платежів.

Пунктом 1.20.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) визначено, що членами сім'ї фізичної особи є її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом.

З огляду на вищевикладене, відмова Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва в праві позивача на отримання податкового кредиту - є неправомірною, а позивач підставно включила витрати на навчання сина до складу податкового кредиту за 2004 рік.

Отже, при остаточному розрахунку податкових зобов'язань позивача податковим органом безпідставно не було враховано понесені позивачем витрати по оплаті вартості навчання сина -ОСОБА_3. в Міжгалузевому інституті управління в розмірі 3000,00грн..

Відповіднодо п.8 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди мають, зокрема, перевірити, чи прийняті оскаржувані рішення пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Слід також зазначити, що обґрунтування податковим органом своєї позиції посиланням на листи ДПА України від 18.01.2005р. №878/7/17-3117 (v878_225-05) та від 04.04.2005р. за №6119/7/17-3117 (v6119225-05) щодо обмеження (неперевищення) сум, одержавного протягом року у вигляді заробітної плати нарахованого платником податку податкового кредиту понад суми оподаткованого доходу такого платника податку, не є правомірним, оскільки згідно п. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи на підставі конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Листи, же Державної податкової адміністрації України не є законодавчими актами, а носять лише інформаційний та рекомендаційний характер.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції може скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст. 229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Святошинського районного суду м.Києва від 25 листопада 2005р. та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 21 квітня 2006р. - скасувати.

У справі ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва, 3-тя особа Відділення державного казначейства України у Святошинському районі м.Києва, про зобов'язання здійснити бюджетне відшкодування суми податкового кредиту - задовольнити. Визнати право ОСОБА_1 на отримання бюджетного відшкодування податкового кредиту у розмірі 398,93грн..

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення .

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.