Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про визнання бездіяльності неправомірною за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 9 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2006 року, -

У липні 2005 року позивач звернувся суд із позовом до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про визнання бездіяльності неправомірною. Свої вимоги обґрунтовує тим, що об"єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1- "Білий Дім" (ОСББ "Білий Дім"), яке на його думку обслуговує вказаний будинок та надає його мешканцям житлово-комунальні послуги, порушує права споживачів, неналежно утримує будинок. Одночасно позивач в своєму зверненні до відповідача вказував, що ОСББ "Білий Дім" безпідставно відмовляє йому у видачі довідки форми № 3 мотивуючи це наявністю боргу, не надає інформацію щодо свого місця знаходження, режиму роботи та інше, бере плату за споживання без урахування показників лічильників, тощо. Зазначає, що в своєму зверненні від 27.05.2005 р. до впідпорядкованого відповідачу Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів прохав вжити заходів, які б припинили наявні. На його думку, порушення його прав як споживача послуг, провести перевірку правильності нарахувань квартплати, заборонити на час проведення перевірки діяльність ОСББ "Білий Дім", подати до суду позов щодо захисту споживачів, а також передати матеріали перевірки до органів слідства. На зазначене звернення позивач отримав відповідь від 02.06.2005 р., в якому йому було повідомлено, що питання, з яким він звернувся до Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів, не регулюється Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , оскільки об"єднання співвласників багатоквартирного будинку є добровільним об"єднанням людей. Створеним відповідно до "Положення про порядок організації та діяльності Об"єднань, що створюється власниками для управління, утримання і використання майна житлових будинків, яке перебуває у загальному користуванні". Позивачеві також було роз"яснено, що з питанням, яке він порушив в своєму зверненні йому слід звернутися до судових органів.

Не погоджуючись із наданою відповіддю, позивач 06.06.2005 р. звернувся безпосередньо до відповідача зі скаргою, в якій виклав всі вищезазначені обставини і просив відповідача вжити заходів щодо усунення наявних, на його думку, порушень з боку Головного київського міського управління у справах и захисту прав споживачів, розглянути по суті його попередню заяву від 27.05.2005 р. На вказану скаргу позивач отримав відповідь від 07.07.2005 р., в якій відповідачем зазначалось, що відповідь на його заяву від 27.05.2005 р. надано обґрунтовано і що питання, яке він порушує не регулюється Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) та було роз"яснено, що ці питання регулюються Законом України "Про об'єднання багатоквартирного будинку", в якому визначено, що спори щодо здійснення прав власників вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку.

Однак, позивач вважає, що спірні питання, які виникли у нього, як у мешканця та співвласника багатоквартирного будинку за АДРЕСА_1, з об'єднанням співвласників цього багатоквартирного будинку мають бути вирішені саме відповідачем, оскільки відносяться до його компетенції.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 9 грудня 2005 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2006 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається, що позивач мешкає в квартиріАДРЕСА_1 в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий дім" та не задоволений його діяльністю, тому 27 травня 2005 року звернувся зі скаргою до Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів в якому просив провести перевірку діяльності об'єднання та усунення порушення його прав споживача при наданні комунальних послуг (а. с. 8-10).

Судом встановлено, відповідно до закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) позивачу направлена відповідь за результатами розгляду його звернення про те, що обставини на які він посилається не підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , а від так і під їх компетенцію, тому позивачу рекомендовано звернутись на захист свого права до суду (а. с.11). Не погоджуючись із відповіддю, позивач 6 червня 2006 року подав скаргу до відповідача, з вимогою вжити заходи до усунення порушень Закону Головним Київським міським управлінням у справах захисту прав споживачів та вжити заходи до осіб, які допустили ці порушення при розгляді його звернення, розглянути його звернення від 27 травня 2005 року (а. с. 12-14). Відповідачем 7 липня 2005 року була надана відповідь за результатами його звернення з зазначенням, що питання, підняті ним у зверненні не відносяться до компетенції органів захисту прав споживча та рекомендовано звернутись до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд правильно керувався положеннями Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) та Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) , дав вірну оцінку обставинам справи та дійшов обґрунтованого висновку про те, що втручання з боку відповідача, як державного органу, у діяльність об"єднань громадян не допускається Законом України "Про об'єднання громадян" (2460-12) і таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідач не вправі здійснювати контроль об'єднання громадян, зокрема об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий Дім", як того вимагає позивач.

Також обґрунтовано зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними до відповідача щодо здійснення перевірки діяльності вказаного вище об"єднання співвласників багатоквартирного будинку, а відповідь на скаргу позивача надана відповідачем містить належні роз'яснення щодо цього.

Відповідно до вимог Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , об"єднання співвласників багатоквартирного будинку не виконує роботи, не надає послуги, тобто, не є прибутковою організацією, не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об"єднання. Вказані правовідносини не регламентуються Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12)

Відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) , об'єднання співвласників багатоквартирного будинку створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов"язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного находження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Таким чином, діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об"єднання, належне утримання будинку та при будинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за відповідними цінами та виконання ними своїх зобов"язань, пов'язаних з діяльністю об"єднання.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 9 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.