К-7057/07 Про зобов'язання вчинити реєстрацію права власності - 30.10.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення строку касаційного оскарження ухвали судді Сєверодонецького міського суду Луганської області від 01 листопада 2006 року та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 22 січня 2007 року у справі за позовомОСОБА_1ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Сєверодонецького міського Бюро технічної інвентаризації про зобов'язання вчинити дії, -

У жовтні 2006 року позивачі звернулися до Сєверодонецького міського суду Луганської області з позовом до Сєверодонецького міського Бюро технічної інвентаризації про зобов'язання вчинити реєстрацію права власності.

Ухвалою судді Сєверодонецького міського суду Луганської області від 01 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 22 січня 2007 року, позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків до 20 листопада 2006 року.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями,ОСОБА_1. звернувся з касаційною скаргою, поданою з пропущенням строку касаційного оскарження, та із заявою про поновлення вказаного строку.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, розглянувши та обговоривши доводи заяви про поновлення строку касаційного оскарження, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи доводи заяви про поновлення строку касаційного оскарження,ОСОБА_1. зазначає, що копію оскаржуваної ухвали від 22 січня 2007 року отримав лише 05 березня 2007 року. Причини пропущення процесуального строку вважає поважними і просить його поновити.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 22 січня 2007 року була проголошена ухвала суду апеляційної інстанції, роз'яснений її зміст, порядок набрання законної сили і строк її оскарження в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Згідно з ч. 3 ст. 167 КАС України копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку вона представляє.

ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні 22 січня 2007 року, йому було відоме рішення суду, тому він мав можливість подати касаційну скаргу в строк, встановлений законом, однак подав її лише 24 березня 2007 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 КАС України касаційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає підстав для поновлення строку касаційного оскарження ухвали судді Сєверодонецького міського суду Луганської області від 01 листопада 2006 року та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 22 січня 2007 року.

Керуючись ст. ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку касаційного оскарження ухвали судді Сєверодонецького міського суду Луганської області від 01 листопада 2006 року та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 22 січня 2007 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Сєверодонецького міського суду Луганської області від 01 листопада 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 22 січня 2007 року у справі за позовомОСОБА_1ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Сєверодонецького міського Бюро технічної інвентаризації про зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.