ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2008 року м. Київ
|
КОЛЕГІЯ СУДДІВ
Головуючого-судді Бутенка В.І.,
суддів: Весельської Т.Ф., Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О.,
при секретарі Мацюк Т.С.,
за участю представника Генеральної прокуратури України Кудінова Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006 року у справі №4/483 за позовом Київського природоохоронного прокурора, що діє в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антор-Експо", треті особи - Державне комунальне підприємство "Плесо", Товариство з обмеженою відповідальністю "Норіс", про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,
встановила:
Київський природоохоронний прокурор звернувся до суду з позовом про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,52 га, розташованої у м. Києві в парку "Дружби народів" (урочище Чорторий) Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самовільно встановлених будівель та споруд.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2005 року позов задоволено повністю: зобов’язано ТзОВ "Антор-Експо" звільнити земельну ділянку площею 0,52 га розташовану в м. Києві у парку "Дружби народів" (урочище Чорторий), привівши її у придатний до використання стан шляхом знесення самовільно встановлених будівель, споруд.
Рішення мотивовано тим, що відповідач самовільно, без документів, що посвідчують право отримання земельної ділянки у власність або надання у користування займав земельну ділянку площею 0,52 га в парку "Дружби народів" (урочище Чорторий) та використовував її під розміщення теплоходу "Кристал".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006 року задоволено апеляційну скаргу відповідача та скасовано рішення суду першої інстанції. Постановлено нове рішення, яким в позові відмовлено.
В поданій касаційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 05 жовтня 2005 року.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15)
після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06)
року), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15)
, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Судом першої інстанції 05 жовтня 2005 року, тобто після набрання чинності КАС України (2747-15)
, зазначений позов був розглянутий за правилами, встановленими Господарсько-процесуальним кодексом України (1798-12)
.
За правилами цього ж судочинства повинно бути переглянуте судове рішення в апеляційному та касаційному порядку.
Однак, в апеляційним судом зазначена справа переглянута в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст. 3 КАС України).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зміна судом апеляційної інстанції назви судового рішення суду першої інстанції не змінила природи спору.
Судами попередніх інстанцій установлено, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв"язку з відсутністю у відповідача документів, які посвідчують право користування нею надалі.
Предметом спору у справі, є звільнення земельної ділянки відповідачем, який використовує її без належних документів, і приведення цієї ділянки у придатний для використання стан, тому зазначений спір належить вирішувати у порядку господарського судочинства
Таким чином, зазначений спір не є адміністративним, оскільки вимоги Київської міської ради не пов'язані зі здійсненням нею управлінських функцій у сфері реалізації публічної влади.
Визначена ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів на цей спір не поширюється.
За таких обставин оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для розгляду в порядку господарського судочинства.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 231 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006 року скасувати, а справу направити до апеляційного суду на новий апеляційний розгляд в порядку господарського судочинства .
Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.