К-22857/07 Про визнання неправомірними дій ПФУ у відмові в призначенні пенсії на пільгових умовах - 17.03.2009 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Києві касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області

на постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 29 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 11 жовтня 2006 року

у справі №2а-30/06(22ас-880/06)

за позовом ОСОБА_1

до управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області

про визнання неправомірними дій у відмові в призначенні пенсії на пільгових умовах,

У травні 2006 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області (далі - Пенсійний фонд, відповідач), в якому просив визнати дії відповідача у відмові у призначенні пенсії на пільгових умовах незаконними, зобов'язати останнього призначити таку пенсію та провести нарахування у повному обсязі за весь минулий час, починаючи з дати настання права на її призначення.

В обґрунтування означених вимог ОСОБА_1 зазначив, що у 2002 році, з виповненням 55 років, він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки він працював трактористом-машиністом і мав 36-річний загальний трудовий стаж, з якого 34 роки працював трактористом-машиністом в райсільгосптехніці та райсільгоспхімії, з яких 26 років був безпосередньо зайнятий у виробництві сільгосппродукції, що підтверджується трудовою книжкою, пільговими довідками встановленого зразка, виданими на підставі наказів.

Пенсійний фонд у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах відмовив.

ОСОБА_1, посилаючись на ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою трактористам-машиністам, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції у в колгоспах, радгоспах і інших підприємствах, передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах, просив його позов задовольнити.

Постановою Теплицького районного суду Вінницької області від 29 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 11 жовтня 2006 року, позовні вимоги задоволено: визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано останнього призначити Трокалю В.Я. пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) з моменту настання права на призначення пенсії.

Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 24 листопада 2006 року за заявою Пенсійного фонду роз'яснено судову постанову від 29 червня 2006 року у даній справі в частині зазначення часу з якого необхідно призначити пенсію на пільгових умовах позивачу - з 16 лютого 2006 року.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши постанову Теплицького районного суду Вінницької області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, розпочав трудову діяльність у 1966 році і працював до 11 квітня 2004 року.

У листопаді 2002 року та у лютому 2006 року позивач звертався до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначив, що він мав 36-річний загальний трудовий стаж, з якого 34 роки працював трактористом-машиністом в райсільгосптехніці та райсільгоспхімії, з яких 26 років був безпосередньо зайнятий у виробництві сільгосппродукції, що підтверджується трудовою книжкою. Також позивач в підтвердження зазначено стажу тракториста-машиніста надав пільгові довідки встановлено зразку, видані на підставі наказів у ВАТ РП "Агромаш" та ВАТ "Райагрохім".

Однак зазначені підприємства не надали підтверджуючих первинних документів, на підставі яких були видані вище вказані пільгові довідки.

Відповідач вважає, що пільговий стаж позивача не підтверджено, оскільки відсутні первинні документи, що засвідчено у протоколі Пенсійного фонду №123001 від 22 лютого 2006 року, та спричинило виникнення спірних правовідносин.

Ухвалюючи вказані судові рішення суди першої та апеляційної інстанцій застосували до спірних правовідносин ст.ст. 13, 81, 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній" №637 від 12 серпня 1993 року.

Так, відповідно до п. "В" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільгосппродукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ №637 від 12 серпня 1993 року (637-93-п) , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Суд касаційної інстанції вважає правомірним посилання судів попередніх судових інстанцій на записи у трудовій книжці позивача, складені у відповідності до зазначених вище вимог уточнюючими довідками ВАТ "Агрохім" та ВАТ "Агромаш", як на наявність спеціального трудового стажу, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах.

Також судовими інстанціями правомірно враховано і ту обставину, що до набуття чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (1788-12) існував інший порядок, внаслідок чого за певний період часу первинні документи були знищенні через закінчення терміну зберігання і це також підтверджено доказами (а.с. 13, 42-43).

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків Теплицького районного суду Вінницької області від 29 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 11 жовтня 2006 року, рішення яких ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню або зміні не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі Вінницької області залишити без задоволення.

Постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 29 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 11 жовтня 2006 року залишити без змін.