Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Федорова М.О.,Шипуліної Т.М.

при секретарі Коваль Є.В.

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2006р.

у справі № 1/244/06 господарського суду Миколаївської області

за позовом відкритого акціонерного товариства "Дамен Шіпярдс Океан"

до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва

за участю прокурора Миколаївської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Постановою господарського суду Миколаївської області від 10.07.2006 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2006 р., позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Миколаєві від 26.09.2005 р. № 1761-23-120-4834/0 про зменшення в картці особового рахунку ВАТ "Дамен Шіпярдс Океан" сум бюджетного відшкодування, задекларованих за січень, лютий, березень 2005 року, на 1307060,00 грн., 919720,00 грн. та 1628684,00 грн. відповідно, а всього на 3855464,00 грн.

Судові рішення вмотивовані тим, що при відсутності в специфікаціях суден переліку матеріалів, робіт, послуг, використаних при виконанні позивачем робіт з будівництва суден, а також з врахуванням тієї обставини, що контролюючим органом при перевірці із сум податкового кредиту, задекларованих позивачем за січень – березень 2005 року, виключені суми податку на додану вартість по всіх податкових накладних, відтворених в податковому обліку позивача за вказані звітні податкові періоди, без встановлення чи використані поставлені за цими податковими накладними товари / роботи, послуги / при виконанні робіт з будівництва суден, та з огляду на положення частини 2 ст. 72 КАС України стосовно розподілу обов’язку доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень факт порушення позивачем вимог підпункту 6.2.9 пункту 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" при декларуванні сум податкового кредиту за січень – березень 2005 року встановлений в судовому процесі не був.

В касаційній скарзі ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, правонаступник Ленінської МДПІ у м. Миколаєві, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні касаційної скарги, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій підпункту 6.2.9 пункту 6.2 ст. 6, підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення, як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення в картці особового рахунку ВАТ"Дамен Шіпярдс Океан" бюджетного відшкодування, задекларованого за січень, лютий, березень 2005 року, на загальну суму на 3855464,00 грн. слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 16.09.2005 р. № 36/1/23-120, про порушення позивачем вимог підпункту 6.2.9 пункту 6.2 ст. 6, підпунктів 7.2.1 та 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" з посиланням на те, що позивач безпідставно включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість, нараховані в ціні поставки за ставкою 20 % постачальниками товарів / робіт, послуг /, які були використані позивачем при виконанні робіт з будівництва суден, тоді як згідно закону повинна застосовуватися ставка податку 0 %.

Відповідно до підпункту 6.2.9 пункту 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного з 01.01.2005 р. до 30.03.2005 р., за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів / робіт, послуг /, зазначених у специфікаціях суден і призначених для будівництва та ремонту морських, річкових суден та інших плавучих засобів.

Судом встановлено, що специфікації суден, з посиланням на виконання позивачем будівельних робіт за якими контролюючим органом зроблено висновок про завищення в податковому обліку ВАТ "Дамен Шіпярдс Океан" сум податкового кредиту та, як наслідок, бюджетного відшкодування, містять лише вимоги технічного характеру / технічні характеристики / щодо будівництва суден без наведення переліку матеріалів, робіт, послуг.

В судовому засіданні представник відповідача, який приймав участь у проведенні перевірки та складанні акту перевірки, не зміг пояснити, у яких саме специфікаціях зазначені товари, роботи, послуги, суми податку у зв’язку з придбанням яких включені позивачем до податкового кредиту, та на ремонт чи будівництво яких суден вони були використані позивачем.

Контролюючим органом фактично виключено з податкового кредиту, задекларованого позивачем за січень – березень 2005 року, суми податку за всіма податковими накладними, що значилися в податковому обліку позивача за ці звітні податкові періоди, безвідносно до того, чи використані поставлені за ними товари / роботи, послуги / для виконання робіт з ремонту або будівництва суден. Це підтверджується дослідженим в судовому процесі додатком № 3 до акту перевірки, згідно якого до переліку податкових накладних, як безпідставно включених ВАТ "Дамен Шіпярдс Океан" до податкового кредиту, увійшли податкові накладні щодо поставки послуг портнагляду, сертифікації, перепліт документів, опалення, перезарядки вогнегасників, водопостачання та приймання стоків, газифікації, інформаційно-судових послуг, товарів побутового вжитку / посуд, канцтовари та інші / /т. 1, а. с. 19-30/. При цьому контролюючим органом не взято до уваги, що позивач, крім суднобудування та ремонту суден, здійснює й інші види діяльності, передбачені статутом: виробництво меблів, виробів із пластмаси, будівельних стальних конструкцій, в тому числі для власного використання.

Згідно з частиною 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені в судовому процесі обставини справи суди попередніх інстанцій правильно застосували наведену норму процесуального права, обґрунтовано визнали недоведеним в судовому процесі факт включення позивачем до податкового кредиту, задекларованого за січень – березень 2005 року, сум податку на додану вартість, нарахованого за ставкою 20 %, з операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 0 %, та відповідно до встановлених обставин дійшли правомірного висновку про відсутність передбачених законом підстав для зменшення в картці особового рахунку позивача сум бюджетного відшкодування за вказані звітні податкові періоди.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 220, 22-3, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2006р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.