ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів - Панченка О.Н.
Горбатюка С.А.
Смоковича М.І.
Весельської Т.Ф.
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1і ОСОБА_2до Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області, відділу освіти Новоазовської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання забезпечити учнів транспортом, відшкодування матеріальних збитків за касаційною скаргою Новоазовської районної державної адміністрації на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2007 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2006 року позивачі звернулися в суд із позовом до Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області, відділу освіти Новоазовської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання забезпечити учнів транспортом, відшкодування матеріальних збитків. Свої вимоги обґрунтовують тим, що вони є батьками дітей - учнів Новоазовської ЗОШ І-Ш ступенів №1, які живуть в с. Патріотичне Новоазовського району Донецької області. З 1997 року Гусельщиковська ЗОШ І-Ш ступенів визнана як базова для ряду населених пунктів Новоазовського району, а також і для с. Патріотичне. Їхні діти в Новоазовській ЗОШ І-Ш ступенів №1 навчаються багато років, щоб отримали повну загальну освіту, оскільки спочатку Гусельщиковська (базова) школа мала статус ОШ І-П ступенів, а статус ЗОШ І-Ш ступенів школа набула лише у 1999-2000 році, коли їхні діти вже навчалися у Новоазовській школі №1. Оскільки їхні діти живуть в с. Патріотичне, тобто у сільській місцевості, тому, відповідно до Закону України "про загальну середню освіту" (651-14)
відповідачі здійснювали безоплатне їх перевезення автобусом від с. Патріотичне до м. Новоазовська (до школи) і звідти додому. У 2006-2007 навчальному році, з вересня 2006 року відповідачі припинили безоплатно возити дітей, пояснюючи це відсутністю фінансової можливості і тим, що безоплатно возити дітей вони зобов'язані лише у базову школу. Оскільки відповідвчі порушили права їхніх дітей на безоплатне перевезення від місця проживання до місця навчання і звідти, просили визнати бездіяльність неправомірною, зобов'язати відповідачів відновити безоплатне перевезення їх дітей і інших учнів, які мешкають в с. Патріотичне і навчаються у Новоазовській ЗОШ І-Ш ступенів № 1 від місця проживання до місця навчання і звідти, стягнути з відповідачів на їх користь завданих матеріальних збитків, яких вони зазнали протягом навчального року 2006-2007 років для придбання палива, найму автомобілів, тощо, а також стягнути понесені судові витрати.
Постановою Новоазовського районного суду Донецької області від 04 червня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачі звернулися із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2007 року апеляційну скаргу позивачів задоволено частково. Постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії та бездіяльність відповідачів по припиненню перевезення учнів с. Патріотичне до ЗОШ № 1 м. Новоазовська та відмови в поновленні таких перевезень.
Зобов'язано відповідачів забезпечити перевезення учнів с. Патріотичне транспортом до місця навчання ЗОШ №1 м. Новоазовська Донецької області і додому с. Патріотичне Новоазовського району Донецької області безоплатно.
Стягнуто з відповідачів судові витрати на користь позивачів у сумі 61 грн.50 коп., в рівних частинах. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції Новоазовська районна державна адміністрація звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Зі справи вбачається, що діти позивачів, на разі з іншими 12 учнями що мешкають в с. Патріотичне Новоазовського району Донецької області, починаючи з 2004 року до 2007 року, на підставі договорів про надання послуг, укладених Новоазовським районним відділом освіти Новоазовської райдержадміністрації з ОАО "Племзавод "Розовський", за рахунок коштів районного бюджету, систематично перевозилися автомобільним транспортом (автобусом) до місця навчання в ЗОШ №1 І-Ш ступені м. Новоазовська і додому, відповідно до вимог Закону України "Про загальну середню освіту" (651-14)
, (а.с. 10,39,43,69). Про те, із 2006-2007 навчального року підвезення учнів до навчального закладу і додому було безпідставно скасовано відповідачем, чим, як вважають позивачі, були порушені конституційні права їх дітей на гарантоване здобуття належної, загальної середньої освіти.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що відповідно до їо положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 14 Закону України "Про освіту" місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти в межах їх компетенції, в т.ч. встановлюють обсяги бюджетного фінансування навчальних закладів, установ, організацій системи освіти, що є комунальною власністю, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про середню освіту" учням /вихованцям/ загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності мають право на пільговий проїзд міським та приміським пасажирським транспортом у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того у сільській місцевості учні забезпечуються транспортом по перевезенню до місця навчання і додому безоплатно.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми "Шкільний автобус", передбачено забезпечення в сільській місцевості регулярного безоплатного підвезення до місць навчання і додому учнів та педагогічних працівників, в тому числі, шляхом укладання договорів з автотранспортними підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та перевізниками - фізичними особами на здійснення організованого перевезення дітей або підвезення рейсовими автобусами.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що організація регулярного безоплатного перевезення дітей до місця навчання і додому є складовою частиною забезпечення реалізації прав громадян на здобуття загальної середньої освіти і що питання організації перевезення дітей с. Патріотичне до ЗОШ №1 м. Новоазовська, є прямим обов'язком відповідача - органа владних повноважень.
З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Судді: Панченко О.Н.
Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Смокович М.І.
Мироненко О.В.