Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Весельської Т. Ф.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Кілійського районного суду Одеської області про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб та відшкодування моральної шкоди, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2006 року, -

У липні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кілійського районного суду Одеської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання усунути порушення шляхом негайного видання виконавчих листів з направленням їх за належністю для виконання судових рішень, а також стягнення 5000 грн. моральної шкоди.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 лютого 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове, про часткове задоволення позову. Бездіяльність Кілійського районного суду Одеської області щодо зволікання з видачею виконавчих листів за заявами ОСОБА_1від 25 листопада 2004 року, 04 лютого 2005 року на виконання рішень Кілійського районного суду Одеської області від 26 лютого 2004 року та 24 березня 2004 року визнана неправомірною. Відповідача зобов'язано видати виконавчий лист для виконання рішення Кілійського районного суду Одеської області від 25 лютого 2004 року відповідно до заяв ОСОБА_1 від 25 листопада 2004 року та 01 лютого 2005 року. У задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2006 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення сплаченого державного мита відмовлено.

У касаційній скарзі на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2006 року позивач ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали в зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права та постановлення нової ухвали про повернення сплаченого державного мита в розмірі 250 грн. та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про повернення помилково сплаченого державного мита в розмірі 250 грн., яке він сплатив за позовні вимоги про стягнення на його користь 5000 грн. моральної шкоди з Кілійського районного суду Одеської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні даної заяви на підставі ст. 94 КАС України, оскільки в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди було відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.