Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Весельської Т. Ф.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці про визнання нечинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 листопада 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 10 січня 2007 року, -

У серпні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до УПФ України в Шевченківському районі м. Чернівці про визнання нечинною та скасування постанови № 35 від 14.07.2006 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за недопущення посадових осіб відповідача до перевірки правильності обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на малому приватному підприємстві "Рембудсервіс-1", де позивач працює директором.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 10 січня 2007 року, позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1. процесуальний строк на оскарження постанови начальника УПФ України в Шевченківському районі м. Чернівці № 35 від 14.07.2006 про накладення адміністративного стягнення. Визнано нечинною постанову начальника УПФ України в Шевченківському районі м. Чернівці № 35 від 14.07.2006 про накладення на ОСОБА_1. адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

У касаційній скарзі на вказані судові рішення УПФ України в Шевченківському районі м. Чернівці ставить питання про їх скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суди виходили з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що начальником УПФ України в Шевченківському районі м. Чернівці Лотоцькою Л. К. прийнято постанову № 35 від 14.07.2006 про накладення на позивача ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що він, як керівник МПП "Рембудсервіс-1", не допускав посадових осіб Управління до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не надавав передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки, чим порушив п.п. 3 п.2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 та ч. 1 ст. 188-23 КпАП.

Підставою для прийняття даної постанови був протокол № 21 від 16.05.2006, складений головним спеціалістом відділу надходження доходів Управління Глушаковою О.І.

Задовольняючи позов, суди обґрунтовано виходили з того, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності були допущені порушення норм КпАП, а в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

Так, всупереч ст. 256 КпАП протокол про адміністративне правопорушення був складений відповідачем у відсутності ОСОБА_1, який не був ознайомлений з протоколом та не підписав його. В протоколі відсутній запис про відмову від його підписання. Йому не були роз'яснені права, передбачені ст. 268 КпАП, а також не було дотримано правил щодо сповіщення особисто ОСОБА_1. про час та місце розгляду адміністративної справи.

Суди попередніх інстанції дійшли правильного висновку, що дії позивача щодо недопущення посадових осіб відповідача до перевірки правильності обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є правомірними, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.05 № 58-р (58-2005-р) було тимчасово припинено проведення перевірок юридичних і фізичних осіб - платників єдиного і фіксовано податку щодо сплати страхових внесків на різні види загальнообов'язкового державного соціального страхування до законодавчого врегулювання функціонування спрощеної оподаткування.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці відхилити, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 листопада 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 10 січня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.