Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І.,

Сороки М.О.,

Весельської Т.Ф.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб управління Державної автоінспекції Міністерства Внутрішніх Справ України в Одеській області (далі - УДАІ),

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що УДАІ відмовило йому у реєстрації належного йому автомобіля BMW номер кузова НОМЕР_1. Вважав, що такими діями порушуються його права як власника, тому просив суд визнати їх неправомірними та зобов'язати зареєструвати вказаний автомобіль.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2005 року, позов задоволено. Визнано неправомірною відмову УДАІ у реєстрації автомобіля та зобов'язано відповідача здійснити реєстрацію автомобіля BMW М6 номер кузова НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2.

У касаційній скарзі УДАІ, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати і постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 14.11.2005 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 придбав у ПП "Форте" кузов транспортного засобу марки BMW НОМЕР_1. Згодом позивач придбав двигун № НОМЕР_2 та інші частини до вказаного автомобіля. Після збору автомобіля ПП "Тотус" надало позивачу акт технічної експертизи № 301 від 14.11.2005 року про належну якість та технічний стан автомобіля BMW М6 номер кузова НОМЕР_11, двигун НОМЕР_2 та відповідність його вимогам безпеки руху.

Відповідно до висновку експертного дослідження № 10641, виданого НДКЦ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційні номери агрегатів на придбаних позивачем кузові та двигуні автомобіля структура, конфігурація, розміри та глибина і спосіб нанесення маркування ідентифікаційних номерів відповідають технології підприємства - виробника, слідів механічного знищення або змін знаків ідентифікаційних номерів не виявлено.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що відповідно до ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" (далі - Закон) до участі в дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам та пройшли технічний огляд.

Стаття 30 Закону визначає, що конструкція транспортного засобу повинна відповідати вимогам сучасних правил, нормативів і стандартів, встановленим рівням викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а нормативно - технічна документація має бути узгоджена з відповідним державними органами.

Тому суди дійшли висновку про те, що відмова у реєстрації автомобіля є неправомірною, оскільки при збиранні даного автомобіля із запасних частин були дотримані вимоги Закону.

Однак із таким висновком погодитися не можна, оскільки суди не врахували, що відповідно до ч. 2 с. 34 Закону державна реєстрація і облік транспортних засобів здійснюються органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.1 п. 8 Постанови КМУ від 7 вересня 1998 р. № 1388 "Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок" (1388-98-п) реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не приймаються до реєстрації транспортні засоби, зібрані (складені) з складових частин серійних транспортних засобів без дотримання вимог Закону України "Про дорожній рух" (3353-12) .

Згідно п. 9 даної постанови реєстрація придбаних нових транспортних засобів проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортного засобу обов'язковим вимогам норм і стандартів, які діють в Україні, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката. Відомості про наявність сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката надаються управлінню Державтоінспекції МВС Держстандартом з Єдиного реєстру сертифікованої в Україні продукції. У разі відсутності інформації в підрозділі ДАІ про сертифікацію нового транспортного засобу, що реєструється, копію зазначених сертифіката або свідоцтва подає власник транспортного засобу.

Статтею 37 Закону передбачено, що експлуатація транспортних засобів забороняється з вилученням державних номерних знаків у разі: порушення правил, нормативів і стандартів у частині забезпечення безпеки дорожнього руху під час виготовлення транспортних засобів; переобладнання транспортних засобів з порушенням вимог статті 32 цього Закону; технічних неполадок, при яких експлуатація транспортних засобів не допускається; невідповідності реєстраційних даних записам у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті, технічному або реєстраційному талоні); невідповідності державних номерних знаків вимогам стандартів або реєстраційним документам; відсутності талона про проходження державного технічного огляду.

Судами не врахувано вищевказаного і не з'ясовано правомірності придбання позивачем складових до даного автомобіля та чи відповідають вони встановленим стандартам. В матеріалах справи відсутні дані про те, чи звертався позивач в органи МРЕВ з проханням щодо реєстрації транспортного засобу та чи надавав він документи щодо відповідності зібраного автомобіля державним стандартам. Крім того, судами не з'ясовано чи має ТОВ "Тотус" ліцензію на проведення відповідних робіт та право на видачу сертифікатів на відповідність автомобіля держстандартам.

Згідно ст.227 ч 2 КАС України (2747-15) підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції і направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального вирішення справи і не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції.

Для вирішення цього спору, з урахуванням наведених вище норм матеріального права та висновків суду касаційної інстанції, необхідно встановлювати нові обставини щодо правильності визначення відповідачем розміру допомоги позивачу та давати їм належну правову оцінку, що відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може зробити суд касаційної інстанції.

З огляду на наведене, оскаржені судові рішення відповідно до вимог ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

При новому розгляді судам слід врахувати наведене і у відповідності із вимогами закону, з"ясувавши всі обставини справи вирішити даний спір.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 227, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління державної автоінспекції Міністерства Внутрішніх Справ України в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2005 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 236- 239 КАС України.