ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
Іменем України
28 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого, судді - Смоковича М.І.,
Суддів - Весельської Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Дзержинську Донецької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Дзержинську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2008 року, -
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2007 року ОСОБА_1 пред'явив до Управління Пенсійного фонду України в місті Дзержинську Донецької області позов про перерахунок та виплату раніше призначеної державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вважаючи, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, встановленим цим Законом, звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Дзержинську Донецької області з проханням привести їх у відповідність до вимог закону. Однак, відповідач відмовив йому в цьому.
Просив суд визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов'язати усунути вказані порушення, провівши перерахунки пенсій.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2008 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Дзержинську Донецької області щодо відмови перерахувати ОСОБА_1 державну та додаткову пенсії, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, та зобов'язано їх перерахувати з 1 квітня 2007 року. В частині вимог щодо зобов'язання відповідача здійснювати в подальшому перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 в разі збільшення розміру мінімальної пенсії за віком - відмовлено.
У поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, Управління Пенсійного фонду України в місті Дзержинську Донецької області ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 4 статті 54 цього Закону, що визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем, виходячи із розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) , що складає 19 гривень 91 копійку.
Задовольняючи позовні вимоги, суди, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відмовляючи позивачу в задоволенні вимог щодо зобов'язання відповідача на майбутнє вчиняти певні дії щодо перерахунку призначеної пенсії, суди підставно виходили з того, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій всебічно і повно встановили всі фактичні обставини справи та правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні відносини сторін, а тому ухвалені ними судові рішення відповідно до частини 1 статті 224 КАС України підлягають залишенню в силі.
Доводи касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Дзержинську Донецької області про те, що застосування до спірних правовідносин статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суперечить вимогам частини 3 указаної статті, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до цього Закону, висновку судів не спростовують, оскільки чинним законодавством не передбачено іншого, крім передбаченого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімального розміру пенсії за віком, а тому є можливим застосування даної величини до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком.
Колегія суддів не приймає до уваги й посилання відповідача на те, що розмір пенсії ОСОБА_1 приведено у відповідність до чинного законодавства, оскільки положення пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) , яким встановлено розміри виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та на які посилається відповідач, визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) ).
Керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Дзержинську Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 листопада 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, суддя М. І. Смокович Судді Т. Ф. Весельська С. А. Горбатюк О. В. Мироненко Т. А. Чумаченко