Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.

суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.

розглянувши у порядку попереднього розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 08 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20 вересня 2006 року,

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського міського військового комісаріату про перерахунок пенсії, в якому просив постановити рішення, яким зобов'язати відповідача провести донарахування і виплату пенсії за минулий час, з урахуванням:

- з 01 січня 2003 року щомісячної надбавки грошового забезпечення у розмірі 100% передбаченої Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 року (173/2002) "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, органів внутрішніх справ;

- з 19 квітня 2002 року - 33% премії відповідно до "Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (z0251-01) ", затвердженого наказом Міністра оборони України _____________________________________________________________________________________________

Справа № К-31972/06

Головуючий у першій інстанції Андрухів В.В.

Доповідач Ліпський Д.В

від 05 березня 2001 року №75;

- з 01 травня 2003 року - 70% надбавки введеної Указом Президента України від 05 травня 2003 року №389/2003 (389/2003) "Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України ...за безперервну службу".

Крім того, просив зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат спрямувати до установ Ощадного банку України розпорядження про видачу йому суми недоотриманої пенсії за період з 19 квітня 2002 року.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20 вересня 2006 року залишена без змін постанова Приморського районного суду міста Одеси від 08 червня 2006 року, якої в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, представник позивача звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін, з таких підстав.

Судами встановлено, що позивача звільнено з військової служби Збройних Сил України в запас 16 червня 2001 року та 17 червня 2001 року йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) .

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 43 вищевказаного Закону /в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин/ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому, для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) визначено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

- окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- окладу за військове або спеціальне звання;

- процентної надбавки за вислугу років;

-додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Щодо нової редакції ч. 3 ст. 43 зазначеного Закону, де йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством та п. 2 Перехідних положень до Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають чинність з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.

Як видно з матеріалів справи надбавки в розмірі 100 % передбаченої Указом Президента України від 23 лютого 2002 року та 70% встановлену Указом Президента України №399 від 05 травня 2003 року не були включені до грошового забезпечення позивача під час проходження служби.

Отже, відмовляючи в здадоволенні позивних вимог, в частині перерахунку пенсії з урахуванням вказаних набавок, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, обгрунтовано зробив висновок щодо відсутності у позивача права на перерахунок зазначених набавок, оскільки під час проходження служби він їх не отримував.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (393-92-п) , щомісячна премія 33,3% не включена до складу грошового забезпечння, з якого має обчислюватися пенсія. Премія також не входить до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 452 (452-98-п) "Про упорядкування видів грошового забезпечення військовослужбовцям", а тому позивач не має права на перерахунок пенсії з урахуванням премії 33,3%. Постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 06 квітня 1998 року "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців" (452-98-п) затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачуються щомісячно, премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.

Положеннями ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( які діяли до 1 січня 2005 року ) передбачено, що призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на пенсію за цим законом.

Враховуючи те, що посилання позивача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду міста Одеси від 08 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та строки, передбачені статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.