Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.

при секретарі: Турчин Д.О.

за участю представників:

Садово-дачного кооперативу "Стадне" - Кудряшова О.Ю.

Генеральної прокуратури України – прокурора Атаєвої Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою представника Садово-дачного товариства "Стадне"- Мельника Олега Вікторовича на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2006 року у справі №102/100-06 за позовом Садово-дачного товариства "Стадне" до Бориспільської районної державної адміністрації, треті особи: на стороні відповідача - Гнідинська сільська рада, Громадська організація "Садівницьке товариство "Ельвіра", Бориспільський районний відділ земельних ресурсів, про спонукання укласти довгостроковий договір оренди земельної ділянки в межах Гнідинської сільської ради, за участю Генеральної прокуратури України в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації,

Садово-дачне товариство "Стадне" (далі–СДТ "Стадне") звернулось до суду з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації про спонукання укласти довгостроковий договір оренди строком на 49 років земельної ділянки площею 6,5 гектарів в межах Гнідинської сільської ради.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовував бездіяльністю відповідача, яка полягає в не укладанні Бориспільською райдержадміністрацією договору оренди землі із Садово-дачним товариством "Стадне", що, на думку позивача, є порушенням Конституції України (254к/96-ВР) , Земельного кодексу України (2768-14) , Закону України "Про оренду землі" (161-14) .

Судами попередніх інстанції до участі у справі залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Гнідинську сільську раду, Громадську організацію "Садівницьке товариство "Ельвіра", Бориспільський районний відділ земельних ресурсів.

Генеральна прокуратура України вступила у справу в інтересах держави в особі Бориспільської райдержадміністрації.

Постановою господарського суду Київської області від 10 квітня 2006 року позов Садово-дачного товариства "Стадне" задоволено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2006 року постанову господарського суду Київської області від 10 квітня 2006 року скасовано, та ухвалено нову постанову про відмову у позові.

В касаційній скарзі представник Садово-дачного товариства "Стадне" просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.11.2006р., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, та залишити в силі постанову господарського суду Київської області від 10.04.2006 р., яку вважає законною та обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п.1ч.1ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Земельним кодексом України (2768-14) , Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим, тому касаційна скарга інстанційно підсудна Вищому адміністративному суду України.

Згідно положень ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Земельним кодексом України (2768-14) , а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду регулюється ст. 124 Земельного кодексу України, якою встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, СДТ "Стадне" зареєстровано 05.08.2004р. Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи. Відповідно до Статуту метою товариства, зокрема, є здійснення сільськогосподарського виробництва на своїх садових ділянках.

Згідно ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Частиною 4 цієї статті Кодексу передбачено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу. Згідно ч.6 ст. 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини.

СДТ "Стадне" звернулося до Бориспільською РДА з відповідним клопотанням про надання в довгострокову оренду земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту відведення землі.

Бориспільська РДА 18.11. 2004 р. надала СДТ "Стадне" дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва загальною площею 6,5га, з них 0,9га для організації земель загального користування на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) в адміністративних межах Гнідинської сільської ради (т.1, а.с.23). Даним дозволом, зокрема, зобов’язано позивача узгодити проект землеустрою з Гнідинською сільською радою.

На виконання вищевказаного дозволу та вимог чинного законодавства між позивачем та ТОВ "Агати-5" укладено договір на виконання робіт по складанню проекту землеустрою, за умовами якого виконавець- ТОВ "Агати-5" взяв на себе зобов’язання по виготовленню повного пакету документів, передбачених Земельним кодексом України (2768-14) для надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до рішенням ІУ сесії ХХУ скликання Гнідинської сільської ради від 09 листопада 2005 року №398 "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка передається в користування на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) СДТ "Стадне" для ведення садівництва за межами с. Гнідин", за результатами розгляду поданого ТОВ "Агати-5" проекту землеустрою, Гнідинська сільська рада його погодила, не заперечувала проти передачі в довгострокову оренду зазначеної вище земельної ділянки.

ТОВ "Агати-5" погодило проект відведення земельної ділянки і з іншими державними органами, що підтверджується відповідними висновками (т.1, а.с.27-35).

Згідно ч.1 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Отримавши дозвільну документацію та підготувавши проект відведення земельної ділянки, позивач передав їх до Бориспільської РДА для прийняття рішення про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду та укладення такого договору, однак договір оренди так і не був укладений, хоча, як встановлено судом першої інстанції, члени СДТ "Стадне" фактично користуються земельними ділянками, сплачують податки та отримали акти встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, а також землекористувачу були передані межові знаки земельної ділянки на місцевості на зберігання.

Відповідно до п.12 Прикінцевих та Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ч.2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем надано всі необхідні документи для укладення договору оренди земельної ділянки, а відповідач всупереч вимог чинного законодавства ухиляється від вчинення дій по укладанню такого договору, тобто з'ясував обставини, дав правову оцінку наявним у справі доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Разом з тим апеляційний суд помилково скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішен ня суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому зазначена обставина відповідно до ч.1 ст.226 КАСУ є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції

Керуючись ст.ст. 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу представника Садово-дачного товариства "Стадне" Мельника Олега Вікторовича задовольнити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2006 року скасувати.

Постанову господарського суду Київської області від 10 квітня 2006 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.