ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Бим М.Є., Леонтович К.Г., Харченка В.В., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 січня 2007 року у справі №9/207 за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до закритого акціонерного товариства виробничого договірного об’єднання "Асоціація "Південна" про стягнення суми, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2006 року Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з позовом до закритого акціонерного товариства виробничого договірного об’єднання "Асоціація "Південна", в якому просило стягнути з відповідача 11090,70 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 7 листопада 2006 року позов задоволений в частині стягнення з відповідача 5545,35 грн. штрафних санкцій.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 січня 2007 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
_________________________________________________________________________________________________________________
Справа № К-3953/07 Доповідач: Леонтович К.Г.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підприємстві відповідача у 2005 році працювало 2 інваліди, а згідно передбаченого ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" нормативу мало бути працевлаштовано 3 інваліди.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Згідно ч. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995 р. (314-95-п) ) робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно розпорядження відповідача №20 від 21.12.2004 р. виділено 3 робочі місця для працевлаштування інвалідів; згідно акту від 19.01.2005 р. створені робочі місця для працевлаштування інвалідів; 20.01.2005 р. відповідачем надісланий запит до Червонодолинської сільської ради про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів за спеціальностями агроном, зоотехнік, ґрунтознавець.
Згідно довідки Червонодолинської сільської ради №52 від 28.02.2005 р. та довідки Бобринецького районного центру зайнятості №615 від 08.10.2006 р. у 2005 – 2006 роках до зазначених органів не надійшло жодного звернення інвалідів про працевлаштування.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог, адже відповідач вчинив всі передбачені чинним на момент виникнення спору законодавством заходи спрямовані на працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві.
Разом з тим, помилковим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав стягнення з закритого акціонерного товариства виробничого договірного об’єднання "Асоціація "Південна" 5545,35 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів – відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 січня 2007 року – залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: