Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2007 р.

та постанову господарського суду Харківської області від 18.12.2006 р.

у справі № АС-42/621-06 господарського суду Харківської області

за позовом Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

Постановою господарського суду Харківської області від 18.12.2006 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2007 р., задоволено позовні вимоги Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна та визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0001022320/0 від 13.06.2006 р., № 0001012320/0 від 13.06.2006 р., № 0001022320/1 від 19.08.2006 р., № 0001012320/1 від 19.08.2006 р., № 0001022320/2 від 27.10.2006 р., № 0001012320/2 від 27.10.2006 р. Стягнуто з державного бюджету на користь Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна державне мито в сумі 3,40 грн.

Не погоджуючись з постановленими судовими рішеннями, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі податкова інспекція, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 18.12.2006 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2007 р. і прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення – без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено виїзну планову перевірку Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2005 р., за результатами якої складено акт № 3563/2320/02071205 від 02.06.2006 р.

В ході перевірки контролюючим органом зроблено висновок про те, що позивачем порушено: пп. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки доходи від надання платних спортивних послуг комерційним структурам та фізичним особам відносяться до категорії доходів з інших джерел і відповідно до пп. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 вказаного Закону підлягають оподаткуванню на загальних підставах; ч. 5 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" внаслідок неправомірного застосування пільги на категорію земель житлового фонду; ст. 9, 17 та пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001022320/0 від 13.06.2006 р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на землю в розмірі 9604,85 грн., в тому числі основний платіж - 6403,23 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3201,62 грн.; № 0001012320/0 від 13.06.2006 р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 413539 грн., в тому числі основний платіж - 292410 грн., штрафні (фінансові) санкції - 121129 грн.

Позивачем вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку, однак рішеннями податкових органів його скарги залишені без задоволення та відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001022320/1 від 19.08.2006 р., № 0001012320/1 від 19.08.2006 р., № 0001022320/2 від 27.10.2006 р., № 0001012320/2 від 27.10.2006 р. на ті ж самі суми податкових зобов’язань.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про безпідставне визначення до сплати позивачу податковими повідомленнями-рішеннями № 0001022320/0 від 13.06.2006 р., № 0001022320/1 від 19.08.2006 р., № 0001022320/2 від 27.10.2006 р. суми податкового зобов’язання по податку на землю в розмірі 9604,85 грн., з огляду на слідуюче.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням (у тому числі студентські бази, табори відпочинку та структурні підрозділи вищого навчального закладу, які забезпечують діяльність цього закладу).

Згідно довідки обласного управління статистики про включення до ЄДРПОУ видами діяльності позивача є підготовка кадрів з вищою освітою, наукові установи галузевого профілю, державна зовнішня торгівля.

Земельні ділянки позивачу надані для експлуатації й обслуговування гуртожитків.

Відповідно до ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Статутом позивача встановлено, що гуртожитки є структурними підрозділами позивача та діють на підставі Положення про студентський гуртожиток Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, згідно якого гуртожитки університету призначені для мешкання студентів, аспірантів, слухачів підготовчих відділень, факультетів підвищення кваліфікації на період навчання.

Згідно з Положенням про студентське містечко Харківського національного університету ім. В.Н. Карабіна, студмістечко є структурним підрозділом позивача, студмістечко надає житлові, побутові, торговельні, медичні, культурно-побутові, оздоровчо-спортивні послуги, послуги громадського харчування та інше для задоволення потреб мешканців студмістечка. Право на користування гуртожитком випливає з обов’язків навчальної установи по забезпеченню студентів гуртожитками.

В зв’язку з тим, що гуртожитки позивача є його структурними підрозділами, які створені для забезпечення діяльності вищого навчального закладу, та використовуються ним за цільовим призначенням, тому позивачем правомірно застосовані пільги по платі за землю, на якій розташовані дані гуртожитки.

З огляду на викладене, рішення судів в частині задоволення позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001022320/0 від 13.06.2006 р., № 0001022320/1 від 19.08.2006 р., № 0001022320/2 від 27.10.2006 р. про нарахування земельного податку відповідають фактичним обставинам справи та вірному застосуванню норм матеріального права, в зв’язку з чим підстави для їх скасування у вказаній частині відсутні.

Щодо висновку судів про незаконність визначення контролюючим органом позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 413539 грн. з огляду на те, що Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна має право на надання платних спортивних послуг через створені підрозділи і доходи від надання таких послуг не оподатковуються, то за висновком колегії суддів він зроблений за неповно з’ясованих обставин справи.

Відповідно до абзацу 2 пп. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", незалежно від положень абзацу першого цього підпункту у разі, коли неприбуткова організація отримує доход з інших джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 – 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов’язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Однак питання щодо витрат, які пов’язані з наданням позивачем платних спортивних послуг, та які впливають на визначення об’єкту оподаткування - податку на прибуток, при вирішенні спору судами не досліджувалось.

В зв’язку з цим, колегія суддів приходить до висновку про незаконність прийнятих у справі судових рішень в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0001012320/0 від 13.06.2006 р., № 0001012320/1 від 19.08.2006 р., № 0001012320/2 від 27.10.2006 р., їх скасування та направлення справи в цій частині на новий розгляд в суд першої інстанції.

Під час нового розгляду справи у зазначеній частині суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в даній ухвалі, визначити наявність чи відсутність об’єкту оподаткування податком на прибуток та вирішити спір згідно вимог чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2007 р. та постанову господарського суду Харківської області від 18.12.2006 р. в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0001012320/0 від 13.06.2006 р., № 0001012320/1 від 19.08.2006 р., № 0001012320/2 від 27.10.2006 р., якими донараховано зобов’язання по податку на прибуток в сумі 413539 грн., в т.ч. основний платіж – 292410 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 121129 грн. та в цій частині направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

В решті ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2007 р. та постанову господарського суду Харківської області від 18.12.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.